Звіт за результатами спостереження за виборами 2010
З початку президентських перегонів 74 довготермінові спостерігачі від ОПОРИ
проводять моніторинг у 225 виборчих округах України. Цей звіт є четвертим та
підсумковим за період між двома турами. В день голосування ОПОРА організує швидкий
статистичний підрахунок голосів та оприлюднить його результати на наступний
ранок. Безпосередньо на дільницях працюватиме 1003 представники ОПОРИ, роботу
яких підтримуватимуть мобільні групи.
Правове забезпечення організації та проведення голосування
7 лютого
Під час внесенні змін до Закону України “Про вибори Президента України” від 3 лютого ВРУ не змінила жодної норми, застосування яких стало причиною найбільшої кількості порушень та викликало значний суспільний резонанс (внесення виборців до списку в день голосування, волевиявлення за межами виборчих дільниць) під час першого туру. Натомість прийняті зміни в цілому не лише не сприяють проведенню демократичних виборів, а й створюють додаткові загрози для порушення виборчих прав громадян та інших суб’єктів виборчого процесу.
233 народними депутатами України під час позачергового засідання ВРУ було прийнято у
другому читанні наступне:
- Вилучено норму щодо легітимності роботи виборчої комісії за умови присутності 2/3 її членів (кворум). В день голосування комісія може провести перше засідання чи підрахунок голосів не в повному складі. Наявність печатки стане єдиним визначальним фактором у організації процесу;
- Депутати надали право виборчим комісіям вищого рівня приймати рішення замість комісій нижчого у випадку бездіяльності останніх. Втім, закон не деталізує, що саме слід вважати бездіяльністю окружної та дільничної виборчої комісії. Тож, ОВК може позбавити ДВК будь-яких прав, посилаючись на бездіяльність останньої без вагомих пояснень;
- Органи місцевого самоврядування отримали право робити подання членів виборчих комісій, якщо свої квоти не заповнили кандидати. За умов використання адміністративного ресурсу виборча комісія у повному складі може бути утворена з осіб заангажованих одним кандидатом;
У разі дострокового припинення роботи члена комісії від кандидата, квота заповнюється через подання органу місцевого самоврядування. Таким чином члени комісій можуть змінюватися без
участі кандидата в односторонньому порядку.
Такі зміни можуть призвести до зриву виборів та судового оскарження результатів волевиявлення одним з кандидатів.
Громадянська мережа ОПОРА занепокоєна запропонованими змінами та рекомендує чинному Президенту
України виважено підійти до підписання закону. Відповідно до процедури Президент має 15 днів на
прийняття рішення. Ми закликаємо ЦВК невідкладно дати письмові роз’яснення щодо внесення виборців в
день голосування та волевиявлення поза межами виборчої дільниці комісіям нижчого рівня.
Підкуп виборців
Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували випадки підготовки грошового підкупу виборців, з метою передачі свого голосу кандидатам у спірних регіонах. Така тенденція спостерігається переважно в Центрі, частково на Заході та Півдні України. Підкуп здійснюється за двома схемами: родинне дерево та «псевдоагітатор» (див. деталі в окремому розділі). Метою незаконних дій є збільшення голосів кандидата, чи мотивація виборця не йти на дільницю взагалі. За рахунок другої групи виборців один з кандидатів занижує явку в регіонах, які підтримують
конкурента. Причинами, що спонукають громадян піти на порушення закону та взяти кошти є:
- 1)низький рівень добробуту;
- 2) зневіра в політиках та нав’язування громадськості думки про те, що
вибір окремого українця не є вирішальним в національних масштабах; 3) безкарність учасників та
організаторів підкупу на попередніх виборах; 4) меркантильне ставлення громадян до виборчого
процесу від рівня рядових агітаторів, виборців до функціонерів штабів.
Підкуп є ганебним явищем, яке знецінює голос свідомих виборців.
Громадянська мережа ОПОРА закликає правоохоронні органи невідкладно реагувати на порушення закону
та притягнути організаторів до відповідальності.
Якість списку виборців
Важливою складовою оцінки виборчого процесу є якість списків виборців. Попри складну та копітку роботу відділів ведення Державного реєстру виборців списки виборців під час голосування 17 січня 2010 року містили неточності та помилки в особистих даних. Втім, в порівнянні зі списами виборців, які використовувались на парламентських виборах 2006 та 2007 років, цьогорічні були все ж кращі. Свідченням цьому є менша кількість звернень громадян до місцевих судів із позовними заявами на невключення. Але падіння активності звернень до судів також може свідчити про масове включення виборців в день голосування рішенням ДВК. Нажаль, більшість дільничних комісій не передали відомості про уточнення ні до ОВК, ні до відділів
ведення реєстру. Таким чином виборці, прийшовши на дільницю 7 лютого можуть повторно не знайти себе у списку, або побачити помилки в особистих даних.
Відділам ведення Державного реєстру виборців необхідно активно продовжувати уточнення
даних громадян і у міжвиборчий період.
Формування ОВК та ДВК
Спрощена процедура формування виборчих комісій та залучення до роботи осіб, що працювали 17 січня дають підстави вважати, що підготовка до проведення повторного голосування пройде на
вищому організаційному рівні. Хоча на заваді цьому може стати надмірна політизація працівників, оскільки жодна зі сторін 7 лютого не матиме кількісної переваги, тож будь-які рішення можуть блокуватися опонентами. В багатьох областях, до складу новоутворених комісій подавалися громадяни, що під час першого туру працювали від інших суб’єктів виборчого процесу. Так від кандидата В.Януковича пропонувались особи, що представляли кандидатів С.Ратушняка, В.Противсіх, М.Бродського, а від кандидата Ю.Тимошенко – Ю.Костенка, Л.Супрун, В.Ющенка, О.Тягнибока.
Членам ОВК та ДВК сумлінно виконувати свої обов’язки, керуючись виключно чинним законодавством та
письмовими роз’ясненнями ЦВК; не вдаватися до політичного протистояння.
Використання адміністративного ресурсу
Адміністративний ресурс під час кампанії 2010 є менш впливовим порівняно з попередніми президентськими виборами. Випадки його застосування на території всієї України не є системними. Втім, особливістю цієї виборчої кампанії є спроби чинити тиск на громадян з боку керівників як державних чи муніципальних установ, так і бізнес-структур. На фоні економічної кризи працівники недержавного сектору ще більше вмотивовані зберегти робочі місця. Крім того, у міжвиборчий період було зафіксовано непоодинокі випадки, коли на рахунок кандидатів зараховувалися результати реалізації державних програм чи заходів. Втім, цей метод ведення агітації не має системного впливу на волевиявлення громадян.
Представникам органів місцевого самоврядування, державної вертикалі влади та керівникам
підприємств припинити ведення агітації у робочий час, не здійснювати спроб вплинути на
волевиявлення громадян в будь-яких формах.
Агітація та «чорний піар»
Даний період характеризується зниженням „наметової активності” кандидатів та переходом до роботи з виборцями під час обходів їх помешкань та інших методів прямої двосторонньої комунікації. До агітаційної кампанії долучилися місцеві ради в Херсонській, Сумській, Івано- Франківській області. Кандидати почали використовувати церковні організації, посилання на підтримку лідерів європейських держав. Спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА було зафіксовано випадки ведення агітації членами виборчих комісій. На відмінну від першого туру виборів, напередодні 7 лютого значно збільшилась кількість матеріалів, які направлені проти конкурента. Поліграфічна продукція містить інформацію порівняльного змісту. Так, діяльність одного з кандидатів висвітлюється в позитивному ключі, тоді як проти іншого наводяться викривальні факти щодо шахрайства, корупційних дій, викривальних біографічних даних. Матеріали розповсюджуються як відкрито з агітаційних наметів обох кандидатів, так і анонімно без вихідних даних. Неможливо виділити регіон, де б „чорного піару” не було зафіксовано.
Зміни до ЗУ «Про вибори Президента України» від 3 лютого 2010
Виборча кампанія 2010 стала однією з найпродуктивніших з огляду на кількість законодавчих ініціатив. Новий ЗУ «Про вибори Президента України», який було прийнято ще до офіційного старту виборів та декілька законопроектів в найактивніших фазах виборчого процесу мали чітку короткотермінову мету – забезпечення прийнятних умов роботи для цієї каденції кандидатів. Хоча експерти неодноразово наголошували на суперечливості норм, неврегульованості процедур та прогнозували значні проблеми під час застосування закону, народні депутати не взяли до уваги основні перестороги.
Депутати ВРУ у виборчий період переорієнтувалася на ведення агітації та поверталися до законотворчої діяльності переважно з політичної мотивації. Висновки Венеціанської комісії, а згодом і Конституційного суду України довели, що над законом потребує доопрацювання. Втім, одна з найбільш небезпечних норм була внесена 3 лютого. Зміна стосувалася скасування кворуму (2/3) для виборчих комісій. Фактично, виборчий процес може забезпечуватися декількома членами комісій. Наслідком такої організації дня голосування може стати зрив виборів, невиконання процедур, що є підставою для судового оскарження результатів.
Загрози для проведення демократичних виборів, які можуть нести нові законодавчі новели:
Загрози для проведення демократичних виборів, які можуть нести нові законодавчі новели:
1) Законодавчим актом вилучено частину 4 статті 28, а саме (засідання виборчої комісії є повноважним, якщо в ньому бере участь не менш як дві третини складу комісії). Виключення цього положення, може призвести до ситуації, коли ранкове засідання та встановлення підсумків голосування на дільниці буде повноважним при наявності навіть одного-двох членів виборчої комісії. Створена загроза того, що половина комісії від одного кандидата буде проводити альтернативне засідання. По-суті, легітимність комісії буде підтверджена лише фактом наявності печатки ДВК.
Внесення в закон даних змін було продиктоване, з точки зору депутатів. Таким чином частково мінімізується можливість зриву голосування через неявку членів комісії від одного з кандидатів.
Проте, більш логічним нововведенням було б включення норми аналогічної за змістом до частини 5 статті 33 Закону України “Про вибори народних депутатів України”. А саме, у день голосування, зокрема, під час підрахунку голосів, встановленні результатів голосування на виборчій дільниці, засідання є повноважним за умови присутності більше половини складу цієї
комісії.
2) До закону внесено нову норму: "у випадку бездіяльності виборчої комісії, комісія вищого рівня має право прийняти рішення по суті питання віднесеного до компетенції комісії нижчого рівня. В день голосування такі питання розглядаються комісією вищого рівня невідкладно". Закон не деталізує, що саме слід вважати бездіяльністю окружної та дільничної виборчої комісії. Окружна
виборча комісія фактично наділена правом приймати рішення замість дільничної комісії, а
Центральна виборча комісія замість окружної.
3) Статтю 85 доповнено новою частиною, якою врегульовує питання формування виборчих комісій у разі неподання кандидатами на пост Президента України кандидатур до їх складу: "У разі якщо кандидат на пост Президента України не використав можливість подати встановлену кількість кандидатур до складу відповідної ОВК у строки передбачені частиною 6 цієї статті ЦВК формує склад ОВК у кількості, визначеній частиною 5 цієї статті, за поданням голови відповідної обласної ради. У разі якщо кандидат на пост Президента України не використав можливість
подати встановлену кількість кандидатур до складу відповідної дільничної виборчої комісії в строки передбачені частиною дев'ятою цієї статті окружна виборча комісія формує склад дільничної виборчої комісії у кількості, визначеній частиною восьмою цієї статті, за поданням міського голови, голови районної, районної у місті ради".
4) Крім того, до статті 85 внесено зміни, згідно з якими, якщо приймається рішення про дострокове припинення повноважень члена виборчої комісії, то комісія вищого рівня замість
нього до складу відповідної виборчої комісії включає не іншого представника від того ж кандидата, а кандидатуру, подану головою відповідної ради або міським головою.
Дострокове припинення повноважень члена виборчої комісії переважно викликане систематичним або грубим порушенням законодавства про вибори, тому призначення нових
кандидатів за поданням від органу місцевого значення має сенс. Проте існування даного положення тягне загрозу, що ОВК можуть приймати рішення про дострокове припинення повноважень членів ДВК лише від певного кандидата, і поповнювати список фактичними прихильниками опонента, за поданням від органу місцевого самоврядування. Дана норма повинна
була б передбачити звернення для заміни спочатку до представника кандидата, і лише у випадку його відмови - до органу місцевого самоврядування.
5) Не заважаючи на значний суспільний резонанс, практику неоднакового застосування на всій території України в закон не внесено жодних положень, щодо можливості чи неможливості внесення ДВК змін до списку виборців в тому числі в день голосування. Як уже зазначалося в попередніх заявах ОПОРИ, Закон України “Про вибори Президента
України” містить суперечливі положення. З одного боку пункт 4 частини 2 статті 35 Закону України “Про вибори Президента України” передбачає внесення змін до уточненого списку
виборців за рішенням дільничної виборчої комісії. Частина 5 даної статті також зазначає, що в графі “Примітки”, зазначається підстава внесення, зокрема дата і номер рішення дільничної виборчої комісії. Поряд з тим дільнична виборча комісія як спеціальний колегіальний державний орган ( частина 1 статті 22 Закону України “Про вибори Президента України” ) діє виключно зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 8 статті 32 виборча комісія, яка виявила неправильності у попередніх списках виборців, приймає рішення про звернення з цих підстав до відповідних органів ведення Державного реєстру виборців щодо уточнення відомостей у попередньому списку виборців. Тобто сама виборча комісія не включає виборців до списку, таке рішення може бути прийнято органом Державного реєстру виборців або судом.
Дана законодавча колізія не була усунута внаслідок прийняття змін до закону, хоч викликала найбільшу кількість порушень виборчого законодавства під час першого туру голосування. Також
ОПОРА негативно оцінює п. 11.3 Постанови ЦВК “Про Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України № 432 від 8 грудня 2009 року” (далі Постанови № 432), згідно якої cкарга щодо допущених при складанні списку виборців неточностей може бути подана до окружної або дільничної виборчих комісій звичайної виборчої дільниці не пізніше ніж за одну годину до закінчення голосування. Така скарга розглядається невідкладно без перерви в голосуванні. Цей пункт прямо суперечить частині 8 статті 28 Закону України “Про вибори
Президента України”, згідно якої дільнична виборча комісія зобов’язана розглянути на своєму засіданні звернення, які надійшли до неї в день виборів чи в день повторного голосування,
невідкладно після закінчення голосування.
Зважаючи на неоднакове застосування даних положень на території України, слід було внести до закону пряму норму про неможливість проведення засідання під час голосування, разом з тим або виключити пункт 4 частини 2 статті 35 Закону України “Про вибори Президента України”, або встановити процедуру та перелік підстав, за яких ДВК може надаватися право включення виборців до уточненого списку. Проте такі конструктивні зміни, нажаль, не стали предметом
розгляду Верховної Ради України.
6). Особливо дискусійними напередодні 17 січня 2010 року були питання про голосування поза межами виборчої дільниці. Виборець, який писав заяву повинен був додати копію медичної
довідки для організації голосування за місцем перебування. ОПОРА нагадує, що закон про вибори Президента не передбачає подання разом з заявою жодних підтверджуючих документів. Натомість прийняття Київським апеляційним адміністративним судом рішення в індивідуальній справі, що не може застосовуватися до аналогічних випадків трактувалося окремими політичними
силами та органами державної влади (наприклад, МВС) як скасування законодавчої норми. Проте, законодавець також не торкнувся цього резонансного питання.
Висновки: під час внесенні змін до Закону України “Про вибори Президента України” Верховна Рада не розглянула жодної норми, застосування яких стало причиною найбільшої кількості
порушень 17 січня та викликало значний суспільний резонанс. Натомість прийняті зміни в цілому не лише не сприяють проведенню демократичних виборів, а й створюють додаткові загрози для
порушення виборчих прав громадян та інших суб’єктів виборчого процесу.
Підкуп виборців
Підкуп виборців є ганебним явищем в українській практиці. Цей метод мотивації громадян раніше застосовувалася переважно в масштабах окремих округів за мажоритарної виборчої системи чи на місцевих виборах. Втім, однією з особливостей виборів Президента 2010 року може стати фінансовий стимул проголосувати за того чи іншого кандидата, що використовуватиметься на всій території України.
Причинами, що спонукають громадян піти на порушення закону та взяти кошти є:
1) низький рівень добробуту;
2) зневіра в політиках та нав’язування громадськості думки
про те, що вибір окремого українця не є вирішальним в національних масштабах;
3)безкарність учасників та організаторів підкупу на попередніх виборах; 4) меркантильне
ставлення громадян до виборчого процесу від рівня рядових агітаторів, виборців до
функціонерів штабів.
Спостерігачами ОПОРИ зафіксовано дві форми організації грошового підкупу. Першу, відповідно до методу залучення «продавців голосів», можна умовно назвати «родинне дерево». Її учасниками стають близькі люди, родичі, друзі, колеги по роботі. На рівні невеликої громади схему організовують починаючи з декількох людей. Так, одному учаснику пропонують залучити
5-7 знайомих чи родичів, які не будуть розголошувати інформацію про факт отримання коштів за голос (до 100 грн.) від близької людини. Згодом, виборцям пропонують залучити 5-7 родичів чи колег, частку коштів від підкупу яких бере собі організатор. Таким чином можна не тільки продати власний голос, а й отримати фінансову винагороду за організацію ще декількох учасників. Другу схему спостерігачами було умовно названо «псевдоагітатор». Реалізують її більш відкрито. Виборцю пропонують стати платним агітатором за одного з кандидатів, якщо він сам гарантовано віддасть свій голос за претендента на президентську посаду. Таким чином кошти сплачуються за агітацію, але первинною метою є голосування. Аналогічно до першої схеми таким
особам пропонується долучити ще декількох виборців до мережі «агітаторів». Втім, жодного контролю з боку штабів за роботою з виборцями не ведеться. За послуги одноразово
виплачується 100 гривень та преміально по 20 за залучення додаткових людей. До мережі таких «агітаторів» переважно залучають людей старшого віку, які є більш довірливі та відповідальні.
Переважна більшість випадків зафіксована в малих населених пунктах Вінницької (с.Гнатківка Томашівського району, м.Вінниця – зафіксовано поквартирний обхід на вул. Данила Нечая, район
Вишенька у м.Вінниці), Івано-Франківської, Тернопільської, Житомирської, Черкаської областей.
Інші методи ведення виборчої кампанії, що можуть розцінюватися як підкуп виборців зафіксовані у 9 регіонах України. Так, однопартійці кандидата В.Януковича в Чернівцях,
працюють з медичними установами і залучають представників сфери охорони здоров’я до організації безоплатних медичних профілактичних заходів для населення. Медичні огляди
супроводжуються агітацією за лідера опозиції. В місті Києві представники БЮТ організовували шаховий турнір в Подільському районі для ветеранів та людей похилого віку. Грошовий призовий фонд було розділено між трьома переможцями. Під час заходу депутат районної ради від БЮТ Я.Войтович агітував учасників голосувати за кандидата Ю.Тимошенко. В рамках робочого візиту
чинного Прем’єр-міністра Ю.Тимошенко до Київської (м. Буча) та Черкаської (м. Золотоноша) області представникам органів місцевого самоврядування та громадянам особисто було роздано понад 10634 акти власності на землю. В Бучі кандидат Ю.Тимошенко заявила: «Хочу просто вас попросити, звернутися по допомогу. У нас залишилося всього два тижні до визначальної дати. Це не просто пересічні вибори, це знову визначення: бути Україні незалежною чи її знову будуть штовхати туди, звідки ми тільки вирвались, чи буде Україна європейською
державою, чи нею буде керувати мафія... Прошу вас — не допустіть цього! Не робіть експериментів над державою! Якщо раніше Україну захищали зі зброєю в руках, то зараз —
голосом на виборах.» Наведена вище цитата підтверджує здійснення агітації під час офіційного робочого візиту.
Урочисте вручення актів здійснювалося і депутатами від БЮТ. Зі слів голови обласної ради В.Майбоженка, станом на 26 січня в Київській області було видано понад 50 000 актів власності на землю. А 28 січня у с.Насташка Рокитнянського району (Київська область) в урочистій обстановці народний депутат У.Мостіпан власноруч вручала акти місцевим жителям.
В Кіровоградській області (Бобринецький та Олександрійський райони) представниками обох кандидатів серед пенсіонерів, інвалідів та малозабезпечених розповсюджувалися продуктові набори. Роздачу продпакетів вартістю у 20 гривень було зафіксовано у місті Рівне представниками штабу кандидата В.Януковича. Крім продуктів виборцям похилого віку пропонували допомогу по господарству.
В м. Шостка (Сумська область) в рамках агітаційної кампанії місцевий осередок ПРУ ініціював роздачу коштів серед навчальних закладів. Загальна сума акції досягає 200 000 гривень. Кожна школа повинна отримати по 8800 грн., дитячий садок – 5600 грн., позашкільний заклад – 1400 грн. Адміністрація навчальних закладів розпоряджатиметься на власний розсуд фінансовою допомогою.
В м. Черкаси агітатори від БЮТ під час поквартирного обходу проводять опитування за кого голосуватимуть мешканці. Якщо виборці віддають перевагу Ю.Тимошенко, то їх дітям вручають печиво, цукерки, фрукти в пакетах з символікою кампанії.
В Черкаській області (с. Москаленки Чорнобаївського району) голова однієї з дільничних виборчих комісій під час обходу виборців пропонує продати свій голос на користь кандидата В.Януковича за 100 грн. Схожі випадки зафіксовано ГУМВС в Черкаській області (Драбівський, Корсунь-Шевченківський, Городищенський, Тальнівський райони), ведеться розслідування. В селах Новобугського району Миколаївської області представники ПРУ від імені кандидата В.Януковича наприкінці січня (29, 30 січня) влаштували роздачу серед виборців теплих ковдр.
Формування окружних та дільничних виборчих комісій
Як уже зазначала ОПОРА в попередніх своїх звітах суперечність між різними нормами
законодавства призвели до порушень закону членами виборчих комісій. Під час
підготовки та організації другого туру ситуація ще більш ускладнена стислими
строками між виборчого періоду.
Характеристика діяльності окружних виборчих комісій
Спрощена процедура формування ОВК та залучення до роботи осіб, що працювали 17 січня дають підстави вважати, що підготовка до проведення повторного голосування пройде на суттєво кращому організаційному рівні. Хоча на заваді цьому може стати надмірна політизація комісій, оскільки жодна зі сторін 7 лютого не матиме кількісної переваги, тож будь-які рішення можуть блокуватися опонентами.
Якісний та персональний склад виборчих комісій
Згідно ч.5 та 6. ст.85 Закону України «Про вибори Президента України» ЦВК своїм рішенням від 27 січня 2010 року № 152 сформувала новий склад окружних виборчих комісій територіальних
виборчих округів з виборів Президента України для організації та проведення повторного голосування 7 лютого 2010 року.
Принцип формування ОВК під час повторного голосування є спрощеним. Обидва кандидати мають право на 7 представників у виборчих комісіях. За даними спостерігачів ОПОРИ всі 225
ОВК, що організовують вибори на території України були утворені в максимальному складі – 14 осіб. Кандидати також отримали майже однакову (з різницею в одну посаду) кількість керівних
посад голови та секретаря ОВК. Більшість членів нинішніх ОВК працювали під час 1 туру. Окремі ОВК повністю сформовані із таких осіб, наприклад: ОВК ТВО №17 (Вінницька обл.), №146 та 153 (Полтавська обл.), №193 (Хмельницька обл.). Досвідчені члени виборчих комісій цього рівня представлять кандидата В.Януковича. Втім, в попередньому складі ОВК, ці громадяни офіційно працювали від С.Ратушняка, В.Противсіх, М.Бродського тощо. Натомість від кандидата на пост Президента України Ю.Тимошенко в багатьох областях було подано нових
осіб.
На заваді роботи ОВК може стати значна політизація цього складу комісій. Рівне представництво двох, жорстко опонуючих один одному кандидатів, може призвести до ситуацій, коли однією зі
сторін блокуватиметься прийняття рішень. Прикладом такого ймовірного сценарію є засідання ОВК ТВО №130 (Миколаївська обл.), де під час розгляду питання про порядок голосування
виборців за місцем їх перебування не було прийнято жодного рішення. Роботу ОВК ТВО №207 (Чернівецька обл.) паралізували суперечки щодо розподілу керівних посад на рівні ДВК.
Матеріально-технічне забезпечення роботи виборчих комісій
Приміщення для роботи окружних виборчих комісій, були надані ті ж самі, де працювали попередні склади ОВК. В областях, де матеріально-технічне забезпечення роботи було на належному рівні, проблем нема і сьогодні. Є ряд ОВК, що зіткнулися з труднощами. Так в розпорядженні ОВК ТВО №77 (Запорізька обл.) на даний момент є лише один комп’ютер та
принтер. Це пов'язано із крадіжкою оргтехніки та іншого устаткування комісії, яка була скоєна 16 січня 2010 р. Правоохоронні органи затримали 4-х осіб, які підозрюються у скоєнні злочину.
Однак, оргтехніка й досі залишається в органах слідства в якості речових доказів, а місцеві органи влади не мають можливості повторно забезпечити ОВК всім необхідним. Проблеми із застарілою оргтехнікою, або її недостачею є в ОВК ТВО №24, 28 та 32 (Дніпропетровська обл.), №101 (Кіровоградська обл.), №142 (Одеська обл.), №214 та 220 (м.Київ). Спостерігачами ОПОРИ зібрано багато скарг з боку членів ОВК щодо затримки з фінансуванням. Така тенденція перешкоджає нормальній підготовці до дня голосування.
Діяльність виборчих комісій з реалізації своїх повноважень
Зважаючи на суперечності в законодавстві, виходячи з ч.9 ст.85, ОВК повинні були провести свої перші засідання до 29 січня 2010 року, а не як визначено ст. 28 – не пізніше як на третій день
після утворення. Втім, окремі комісії встигли провести свої засідання вже 27 січня, тобто в день формування ОВК. Оперативно організували свою роботу ОВК ТВО № 148 (Полтавська обл.),
№136, 140 та 144 (Одеська обл.), №120, 123 та 125 (Львівська обл.), №171 (Харківська обл.), №214 (м.Київ). Однак ряд комісій зібралися на свої перші засідання пізніше. Наприклад, 30 січня були проведенні перші засідання ОВК ТВО №27 (Дніпропетровська обл.), №79 та 81 (Запорізька обл.), №100 (Кіровоградська обл.), №117, 122, 126 та 127 (Львівська обл.), №216 (м.Київ), а ОВК ТВО №212 (Чернігівська обл.) провела своє перше засідання аж 1 лютого 2010 р.
Зважаючи на те, що значна частина членів ОВК працювали в попередніх складах комісій, майже у всіх випадках засідання окружних комісій відбувались із дотриманням вимог законодавства. Втім, через суперечності в нормах виборчого законодавства, в більшості областей порушені строки передання списків виборців від ОВК до ДВК та повідомлення виборців про час і місце
голосування. Обидві процедури мали бути дотримані до 30 січня включно.
Формування дільничних виборчих комісій
Питання пошуку та подання кандидатур до складу ДВК штаби обох вирішили за рахунок членів ДВК, що працювали під час першого туру. Втім, спостерігачі ОПОРИ прогнозують ротацію
кадрів ближче до дня голосування, що стало проблемою попереднього виборчого періоду.
Внесення подань щодо кандидатур до складу дільничних виборчих комісій
Новосформовані ОВК невідкладно після свого створення повинні були розглянути подання кандидату до складу ДВК. Згідно ч.9 ст.85 Закону України «Про вибори Президента України» ці
подання мали бути внесені до 29 січня включно. Кожен кандидат мав можливість заповнити власну квоту у ДВК 8 членами.
В окремих регіонах, як до прикладу в Сумській, Полтавській, Миколаївській областях, довірені особи обох кандидатів по кілька разів вносили повторні подання, з метою заміни членів ДВК.
Подекуди цей процес триває досі. Спостерігачами були виявлені факти подання однієї особи від обох кандидатів. Випадки зафіксовано у ТВО №11 (Вінницька обл.), №24 та 26 (Дніпропетровська обл.), №101 та 102 (Кіровоградська обл.), №190 та 196 (Хмельницька обл.), №204 (Чернівецька обл.), №209 (Чернігівська обл.).
Також мали місце випадки неповного закриття квоти кандидатами: ТВО №11, 14, 15, 2 (Вінницька обл.), №24, 25, 26, 36, 38, 39, 40 (Дніпропетровська обл.), №100, 101, 102, 104 (Кіровоградська обл.), №139 та 144 (Одеська обл.), №147 (Полтавська обл.), №166 та 168 (Тернопільська обл.), №190 (Хмельницька обл.), №209 (Чернігівська обл.). Якщо в Кіровоградській області менше кандидатур до складу ДВК подано від кандидата на пост Президента України В.Януковича, то в Дніпропетровській області – від Ю.Тимошенко.
Втім, згідно ч.10 ст. 85 Закону України «Про вибори Президента України» кандидати на пост Президента України можуть подати кандидатури до складу ДВК до 4 лютого включно. Тож,
високою є ймовірність доукомплектації комісій.
В багатьох областях, до складу новоутворених ДВК подавалися особи, що працювали членами комісій і під час першого туру. Так від кандидата на пост Президента України В.Януковича
пропонувались особи, що раніше представляли кандидатів С.Ратушняка, В.Противсіх, М.Бродського, а від кандидата Ю.Тимошенко – Ю.Костенка, Л.Супрун, В.Ющенка, О.Тягнибока.
Прийняття ОВК рішень про утворення дільничних виборчих комісій
До 1 лютого включно, на основі подань внесених кандидатами на пост Президента України, ОВК повинні були сформувати нові склади дільничних виборчих комісій. З цим завданням усі окружні виборчі комісії впорались вчасно – відповідні рішення прийняті в проміжку між 29 січня - 1 лютого 2010 р. За попереднім аналізом складу новостворених ДВК, понад 60% членів ДВК
працювали під час першого туру. Тому ОПОРА сподівається, що такі обов’язкові процедури, як скликання першого засідання комісії, надання списку виборців для загального ознайомлення,
повідомлення про час і місце волевиявлення, прийом бюлетенів та підготовка приміщення для голосування, будуть здійснені ДВК в максимально короткий термін та з дотримання норм
законодавства.
Однак, викликають занепокоєння факти, особливо у Донецькій області, де до складу ДВК за поданням кандидата В.Януковича були примусово включені працівники комунальних та бюджетних організацій.
Висновки спостереження:
- Новостворені окружні та дільничні виборчі комісії сформовані в більшості своїй із досвідчених та перевірених в роботі осіб. Це дає підстави сподіватися, що організація повторного голосування
пройде на якісно вищому рівні порівняно з першим туром.
- Існує загроза перетворення виборчих комісій у «міні-парламенти», коли кожна сторона протистояння буде мати лише свою думку, і тоді прийняти будь-які рішення буде надзвичайно
складно.
Рекомендації:
1. Центральній виборчій комісії:
· Шляхом прийняття постанов та розробки відповідних інструкцій для членів ОВК та ДВК максимально зрозуміло роз’яснити можливі дії комісій у неврегульованих законом
ситуаціях.
2. Окружним виборчим комісіям:
· Провести наради-інструктажі з представниками ДВК, наголосивши на основних помилках та порушеннях, що мали місце під час голосування 17 січня 2010 р.;
· Мобілізувати для роботи в день виборів усіх членів окружних комісій, з тим щоб оперативно збирати інформацію про проблеми та позаштатні ситуації та реагувати на них.
3. Штабам кандидатів на пост Президента України:
· Відмовитись від використання членів виборчих комісій під час політичного протистояння;
· Надати членам виборчих комісій детальні роз’яснення щодо правильного дотримання норм виборчого законодавства.
Робота відділів ведення Державного реєстру виборців та формування
списків виборців
Якість списків виборців під час голосування 17 січня 2010 року
Важливою складовою оцінки виборчого процесу є якість списків виборців. Як уже зазначала
раніше ОПОРА, попри складну та копітку роботу відділів ведення Державного реєстру виборців,
місяці уточнення та звірення відомостей про виборців, широку інформаційну кампанію, списки
виборців під час голосування 17 січня 2010 року містили неточності та помилки в особистих
даних. Робота над вдосконаленням баз даних повинна бути обов’язково продовжена після
виборів.
Проте, в порівнянні зі списами виборців, які використовувались на парламентських виборах 2006 та 2007 років, цьогорічні списки були кращої якості. Свідченням цьому є менша кількість
звернень громадян до місцевих судів із позовними заявами на невключення. Так, напередодні та в день голосування 17 січня 2010 р., найбільше виборців було включено до списків на підставі
рішень судів у містах: Луцьк - понад 170 осіб (ТВО №22), Житомир – 901 (ТВО №63), Коростень Житомирської обл. – 176 (ТВО №65), Малин Житомирської обл. – 198 (ТВО №67), Андрушів
Житомирської обл. – 237 (ТВО №68), Запоріжжя – 413 (ТВО №75-78), Кременчук Полтавської обл. – 435 (ТВО №148), Полтава – 459 (ТВО №146-147), Рубіжанськ Луганської обл. – 143 (ТВО
№113), Сєверодонецьк Луганської обл. - 144 (ТВО №113), Харків – 480 (ТВО №170-176), Черкаси - 471 (ТВО № 197-198), а також в Глобинському районі Полтавської обл. – 290 (ТВО №151). В місті Києві найбільше виборців було включено у список виборців в Голосіївському районі – 145 осіб, а також в Подільському та Шевченківському районах, відповідно 185 та 285 осіб.
Втім, що кількість звернень громадян до судів могла бути меншою в тих населених пунктах, де дільничні виборчі комісії напередодні та в день голосування самі приймали рішення про включення виборців до списків. Причиною цьому стала двозначність трактувань норм виборчого законодавства на рівні ОВК та ДВК.
Зафіксовано багато випадків, коли рішення ДВК про включення до списків виборців приймалися на підставі усних звернень, або письмових заяв (хоча закон вимагає написання скарги) виборців та пред’явлення паспорта, в якому вказувалась адреса реєстрації виборця. Якщо в суботу перед днем голосування такі рішення ДВК приймали під час засідань, то в неділю - одноособово
головою та секретарем комісії, або ж частиною членів комісії, однак без скликання легітимного засідання.
Прийнявши такі рішення ДВК не інформували відділи ведення Державного реєстру виборців. Цілком ймовірно, що частина виборців могла проголосувати двічі: на виборчій дільниці, де вони були включені у список відділами ведення реєстру за виборчою адресою та на виборчій дільниці, куди їх було включено ДВК на підставі місця реєстрації виборця. Закон України «Про державний
реєстр виборців» розділяє поняття виборча адреса та місце реєстрації виборця. До прикладу, у місті Луцьку було порушено кримінальну справу за фактом голосування виборця на двох
дільницях: на спеціальній виборчій дільниці, утвореній в лікувальній установі, де перебував
виборець, та на звичайній виборчій дільниці, де його прописано. Більше таких фактів могли виявити відділи ведення Державного реєстру під час виготовлення списку виборців для повторного голосування. Згідно Постанови ЦВК №112 від 19 січня 2010 р., ВВР мали б перевірити відомості, отримані від ОВК, про виборців включених до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці 17 січня 2010 року, або про уточнення особистих даних громадян в день голосування. Однак аналіз інформації з більшості відділів ведення
Державного реєстру виборців показав, що:
- частина ДВК таких відомостей не підготували;
- значна частина ДВК такі відомості не передала ОВК;
- відомості складені без дотримання відповідного порядку.
Крім того, через малий термін відведений на опрацювання такої інформації, частина ВВР фізично не встигли внести відповідні зміни до державного реєстру. Значна кількість неточностей залишиться невиправленою у списках виборців напередодні повторного голосування.
Робота відділів ведення Державного реєстру виборців
Введення в експлуатацію автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців» ОПОРА оцінює як позитивний крок до вирішення одвічної проблеми якості
списків виборців. На думку спостерігачів, виконання в повній мірі Закону України «Про Державний реєстр виборців» є основним позитивним нововведенням цієї виборчої кампанії.
Побоювання та відверті провокаційні заяви окремих політиків, про те, що Державний реєстр виборців не готовий для використання під час цьогорічної президентської кампанії були перебільшеними. Використання Державного реєстру виборців під час цієї виборчої кампанії показало, що лише системна робота із таким великим обсягом інформації, якими є персональні
відомості про виборців, може принести позитивний результат. Більшість відділів ведення Державного реєстру виборців сумлінно виконували свою роботу.
Однак, значні відмінності у базах даних, якими користуються різні органи влади та установи, стислі терміни виборчої кампанії, пасивність самих виборців, призвели до того, що списки
виборців все ще потребують доопрацювання.
Якщо роботу ВВДР щодо виконання своїх завдань можна оцінити на задовільно, то в питаннях
співпраці з громадськістю, засобами масової інформації, ситуація гірша. Масові факти відмов
журналістам у наданні інформації, що не є статистичною, були зафіксовані у ряді регіонів
України: Одеська, Львівська, Луганська, Кіровоградська, Хмельницька, Херсонська, Харківська,
Дніпропетровська та Донецька області. Досить часто працівники ВВДР ігнорували і письмові
звернення, заяви та інформаційні запити, грубо порушуючи ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про
звернення громадян» та ЗУ «Про засоби масової інформації». Такі дії пояснювалися працівниками
ВВДР тим, що було отримано вказівку від керівництва не спілкуватися без дозволу ані з
журналістами, ані спостерігачами, в тому числі міжнародними.
Рекомендації:
· ОПОРА вважає, що практика складання списків виборців на основі відомостей Державного
реєстру виборців має бути збережена і поширена на всі види виборів та референдумів, які
можуть організовуватись як на національному, так і на місцевому рівні;
· Відділи ведення Державного реєстру виборців повинні дотримуватись законодавства, що
надає право журналістам вільно отримувати інформацію, яка не віднесена до закритої, про
роботу органів влади та повідомляти її громадськості.
Використання адміністративного ресурсу та зловживання
службовим становищем
Адміністративний ресурс під час кампанії 2010 є менш впливовим порівняно з
попередніми президентськими виборами. Випадки його застосування на території всієї
України не є системними. Втім, особливістю цієї виборчої кампанії є спроби тиску з боку
керівників як державних чи муніципальних установ, так і бізнес-структур. На фоні
економічної кризи працівники недержавного сектору ще більше вмотивовані зберегти
робочі місця. Крім того, у міжвиборчий період було зафіксовано непоодинокі випадки,
коли на рахунок кандидатів зараховувалися результати реалізації державних програм чи
заходів. Втім, цей метод ведення агітації не має системного впливу на волевиявлення
громадян.
У період між першим та другим турами особлива увага приділялася медичній галузі. За
державний кошт вручалися автомобілі швидкої допомоги закладам охорони здоров’я. Під час
урочистих заходів такого типу проводилася агітація на користь чинного Прем’єр-міністра. Так, на
Черкащині кандидат Ю.Тимошенко передала 42 автомобілі швидкої допомоги сільським
медичним закладам та пообіцяла, що борги перед медиками будуть погашені першочерговим
платежем одразу після ухвалення бюджету на 2010 рік. 26 автомобілів вручено сільським та
районним лікарням в Чернівецькій області від Ю.Тимошенко. Така діяльність велася в селах
Петрівка, Красноїльськ, Чудей, Банилів, де є значна електоральна підтримка В.Януковича з боку
громадян України румунського походження. 27-го січня на Миколаївщину прибули 20
спеціалізованих автомобілів швидкої медичної допомоги "Opel Kombo Arizona", придбаних на
кошти, виділені Кабінетом Міністрів України для поліпшення "транспортної" ситуації в сільських
медичних закладах. Всі вони були розподілені між дільничними лікарнями і сільськими
лікарняними амбулаторіями, які гостро відчували проблему відсутності транспортного засобу.
Державні сертифікати на право їх володіння керівникам медичної сфери вручив народний депутат
України (фракція БЮТ), голова ОПО ВО "Батьківщина" Роман Забзалюк. Під час вручення в
прихованій формі однопартієць Ю.Тимошенко агітував за очільницю уряду як кандидата в
Президенти. На Івано-Франківщині медичним закладам області народний депутат від БЮТ
вручив 22 автомобілі, що супроводжувалося закликом голосувати за Ю.Тимошенко.
Втім, впливати на медиків намагалися і однопартійці В.Януковича. По лінії управління охорони
здоров’я Ченівецької ОДА від лікарів районних медичних закладів вимагали агітувати за
кандидата В.Януковича.
В окремих населених пунктах Донецької області Партія Регіонів долучається до соціальних
заходів місцевої влади. Зокрема, такий випадок зафіксований в Маріуполі, де відкриття льодових
катків супроводжувалось агітацією за В.Януковича та розповсюдженням партійної символіки. У
Донецькій області практикується масове залучення працівників комунальних та бюджетних
організацій до роботи в дільничних виборчих комісій за квотою В.Януковича. Для прикладу, до
складу ДВК №53 ТВО №42 подані працівники комунального підприємства «ЖЕК №5», до
складу ДВК №54 включені співробітники місцевої школи.
У місті Києві у Будинку вчителя співробітниками управління освіти збирали директорів
навчальних закладів для ведення відкритої агітації за В.Януковича та критики дій уряду на чолі з
Ю.Тимошенко.
У Запоріжжі керівництвом Державного підприємства «Укрпошта» збираються працівники з
метою агітації за кандидата Ю.Тимошенко. А от очільники ОАО «Мотор Січ», Запорізького
обласного Союзу промисловців та підприємців «Потенціал» здійснюють організаційну та
фінансову підтримку агітаційної кампанії на користь В.Януковича та активно залучають
працівників підприємства до виборчої кампанії.
Працівники Придніпровської залізниці (Дніпропетровська область) повідомили про те, що
керівництво дало вказівку голосувати за Ю.Тимошенко. В разі програшу вищезазначеного
кандидата підприємство може залишитися без фінансування.
На Луганщині зафіксовано випадок переслідування директором Новоайдарського навчально-
реабілітаційного центру працівниці установи, що також є членом комісії від кандидата
Ю.Тимошенко. Жінці погрожують звільненням, якщо остання й надалі працюватиме на
вищезгаданого кандидата.
За повідомленнями працівників ВАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» (Сумщина), на них чиниться
тиск з боку адміністрації. Причиною таких дій є недостатня підтримка В.Януковича у першому
турі. Начальники структурних підрозділів компанії викликають працівників на співбесіду. Під час
розмови керівництво вимагає повідомити дільницю, на якій голосує особа, погрожують
зменшенням заробітної платні, чи звільненням. Також працівникам докоряють тим, що не вони
проголосували за кандидата В.Януковича, не зважаючи на виплачену премію.
Агітація
Даний період характеризується зниженням „наметової активності” кандидатів та
переходом до роботи з виборцями під час обходів їх помешкань та інших методів прямої
двосторонньої комунікації. Такі факти було зафіксовано на всій території України. До
агітаційної кампанії долучилися місцеві ради в Херсонській, Сумській, Івано-Франківській
області. Кандидати почали використовувати церковні організації, посилання на
підтримку лідерів європейських держав. Спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА
було зафіксовано випадки ведення агітації членами виборчих комісій.
Кампанії кандидатів протягом трьох міжвиборчих тижнів були направлені як на свій електорат,
так і на виборців конкурента. Першочергове завдання, яке стоїть перед обома штабами є 100%
мобілізація власного виборця у прихильних регіонах та зниження явки громадян, що підтримують
опонента. Так на Сході України виборець отримує чітке повідомлення про те, що потрібно
відстояти перемогу В.Януковича, прийшовши на дільницю 7 лютого. В Західних регіонах
нагнітається громадська думка щодо загроз, які може нести перемога лідера ПРУ. Досить
активним є робота штабів в регіонах конкурента. Для прикладу, в Рівненській області в церквах
УПЦМП закликають прихожан похилого віку не йти на вибори. Аргументують це низькою
температурою на вулиці та ожеледицею, несприятливі погодні умови можуть зашкодити старшим
людям, а вибори взагалі є мирською справою. У Львівській області Ю.Тимошенко закликає
представників релігійних конфесій агітувати як йти вибори, так і віддати свій голос
Ю.Тимошенко. У Тернопільській області одним зі штабів пропонується по 80 гривень
виборцям, щоб вони не йшли голосувати 7 лютого. У тих, хто погоджується збирають паспортні
дані та інформацію щодо виборчої адреси.
До нових методів агітації можна зарахувати і смс-розсилки. Частина виборців в ОВК №63, №64,
№65, №66, №67, №68 Житомирської області отримували повідомленнями через мобільні
телефони з текстом: «Нехай кожен із нас скаже собі: «Я ЗНАЮ – Я ПРИЙДУ!» В.Янукович»
(оператор – 2010). Також на Житомирщині через поштові скриньки розповсюджують CD-диски з
портретом В.Януковича та підбіркою пісень. Зі свого боку, штаб Ю.Тимошенко адресно через
пошту розповсюджує привітання виборців з днем народження. Серед подарунків коробка цукерок
та матеріали агітаційного матеріалу. В агітаційних наметах від кандидата В.Януковича
збираються контактні дані виборців, а згодом їм телефонують та представляються незалежною
соціологічною службою. Під час опитування дізнаються, чи буде виборець йти голосувати та чи
підтримує він лідера ПРУ.
В Луганській області зафіксовано біл-борди, на яких поруч зображено Ю.Тимошенко та екс-
кандидата С.Тігіпка. Основним лозунгом реклами є: „ТИМОШЕНКО – ПРЕЗИДЕНТ, ТІГІПКО –
ПРЕМЄР” та „СИЛЬНИЙ ПРЕЗИДЕНТ – СИЛЬНИЙ ПРЕМ’ЄР”. Таким чином штабом
Ю.Тимошенко здійснюється мобілізація виборців С.Тігіпка.
На відмінну від першого туру виборів, напередодні 7 лютого значно збільшилась кількість
матеріалів, які направлені проти конкурента. Поліграфічна продукція містить інформацію
порівняльного змісту. Так, діяльність одного з кандидатів висвітлюється в позитивному ключі,
тоді як проти іншого наводяться викривальні факти щодо шахрайства, корупційних дій,
викривальних біографічних даних. Матеріали розповсюджуються як відкрито з агітаційних
наметів обох кандидатів, так і анонімно без вихідних даних. Неможливо виділити регіон, де б
„чорного піару” не було зафіксовано.