З 1991 року і до сьогодні: модернізація німецької громади Вейарн за участі мешканців
1980–ті роки. Втрата первісної ідентичності громади
Вейарн – муніципалітет, що знаходиться у сільському районі Мішбах, що у Німеччині. Він розташований у межах високошвидкісної автомагістралі, приблизно в 30 км від столиці Баварії –міста Мюнхен. Муніципалітет об’єднує 21 селище, де проживають близько 3,5 тис. осіб. Загальна територія громади складає 47 км2.
Безпосередня близькість Вейарну до Мюнхена та його розташування у сільській місцевості біля підніжжя Альп робило його популярним для відпочиваючих, інвесторів та приватних будівельників. Відповідно, у 1980-х роках минулого століття громада стикнулася з типовими для передмістя проблемами: дефіцитом інфраструктури, втратою робочих місць та швидким зростанням цін на нерухомість. Села, що входили до громади, стали «спальними районами» великого міста. Вейарн поступово втрачав свій потенціал, крім цього існувала загроза знищення культурної самобутності громади.
1991 рік. Баварська програма відновлення сільських територій
Баварська програма відновлення сільських територій – державна ініціатива уряду Баварії, спрямована на покращення умов життя в сільській місцевості, збільшення її економічного потенціалу, сприяння співпраці сільських жителів у вирішенні спільних проблем, підтримку ідентичності та збереження специфіки сільських місцевостей під час підготовки їх до майбутніх викликів. В широкому сенсі, «оновлення села» передбачало заходи для покращення економічної та культурної структури сільської громади з акцентом на її унікальності та традиціях.
1991 року муніципалітет приєднався до Програми , однак головною умовою для приєднання до програми було використання інструментів громадської участі під час прийняття рішень.
1992 – 1995 роки. Залучення мешканців – основа модернізації муніципалітету
На кожному етапі розробки Стратегії розвитку громади муніципалітет залучав мешканців до процесу прийняття рішень. Це стосувалось визначення основних проблем Вейарну, окреслення головних напрямків розвитку громади (створення робочих груп), обговорення сильних та слабких сторін різних сфер, прийняття певних рішень.
Участь громадськості – став основним принципом в рамках програми оновлення села. Уряд намагавсяшироко застосовувати цей принцип та робити участь зрозумілою для кожного селянина, включаючи дітей. Для прикладу, під час одного з проектів«оновлення села», пов'язаного з будівництвом школи, всім школярам запропонуваливисловитивласні думки та пропозиції. Школярі самі обирали стільці та парти, а у вільний час –допомагали у будівництві.
Глибинні інтерв’ю для визначення проблем громади
Першим етапом роботи для модернізації Вайарну було визначення основних проблем та шляхів розвитку села. Для цього серед восьми експертів та 14 жителів Вейарну були проведені глибинні інтерв'ю. З-поміж опитаних :
- політичні керівники громади (мер та лідер політичної опозиції);
- 4 неполітичні особи, що приймали рішення (координатор сільського розвитку та члени робочих груп);
- 8 мешканців Вейарну (фермери, ремісники та молодь);
- 2 заступники проекту (незалежні експерти проекту);
- керівники державного міністерства;
- 4 академічні консультанти, які брали участь у проекті.
В результаті інтерв’ю виявилось, що найважливішою проблемою була втрата сільської ідентичності громади завдяки урбанізації. За словами мера міста та інших опитаних, спільне бачення народу та уряду полягало в тому, щоб Вейарн залишався «сільським». Пан Куртц, консультант (плановик) Програми підкреслював, що його робота була виключно «консультативною, а люди Вейарну фактично приймали основні рішення».
Громадські збори для аналізу існуючої ситуації
У 1992 році розпочалась робота над аналізом ситуації, яка, в цілому, тривала півтора роки. Тоді місцева рада зобов'язалася усі стратегічні рішення приймати за участі громади. Аналіз розпочався зі скликання громадських зборів в окремих частинах Вейарна, а пізніше і у місцевому ресторані для всіх мешканців було організовано загальне громадське зібрання. Для участі в зустрічах мер запрошував кожного громадянина персональним листом. Під час громадських зборів жителів запитували про те, які вони бачать проблеми власного села. Картки з коментарями структурували організатори та розміщували їх на тематичних інформаційних щитах. Згідно цього був складений список проблем, найважливішими з яких стали «рух», «інфраструктура» та «інтеграція нових мешканців».
Тематичні робочі групи
Публічні семінари та робочі групи були використані для обговорення важливих місцевих питань. Люди, яких цікавила конкретна тема, часто ще на зборах організовували робочу групу. Загалом було утворено 8 робочих груп: «Трафік», «Історія», «Економіка», «Сільське господарство», «Центр села», «Сільське життя», «Голденен Таль» та «Щехам» (дві територіальні частини громади). Кожна група складалася з 10-12 членів, яка обирала голову; ця людина виступала в ролі партнерів у дискусії з владою.
У процесі роботи зовнішні планувальники та професійні радники надавали допомогу людям. 200-річна карта муніципалітету була використана як базова лінія для визначення просторового розташування важливих культурних спадщин, деякі з яких були реабілітовані.
Оголошення про дати зустрічей робочих груп та запрошення жителів до обговорення було надруковано у місцевому інформаційному бюлетені.
Робота місцевих комітетів: розвиток мешканців та підвищення їх компетенцій
Через місцеві комітети муніципалітет доручив експертам надавати консультації жителям Вейарну щодо кращих практик розвитку сільських районів. Зокрема, експертна допомога стосувалась таких сфер, як оцінка громади, спрощення проектів, організаційний розвиток / партнерство, створення потенціалу та стратегічне планування. Мешканці також могли отримати професійну допомогу в адміністративних справах, моніторингу та сертифікації, фінансових процедурах, звітах, управління інформацією, маркетингу / зв'язків з громадськістю та розвитку лідерства.
Безумовно, високе залучення громадян Вейарну до планування та виконання програми «оновлення села» призвело до покращення можливостей громади. Різні навчання, семінари та тренінги, які відбулися протягом 20-річного періоду реалізації програми забезпечили громаду освіченим, навченим та обізнаним населенням. Сьогодні, значна кількість мешканців, що входили до складу різних робочих груп, завдяки співпраці з експертами мають знання та розуміються на плануванні проектів для розвитку громади та сільських територій .
1995 рік. Вибір сценарію розвитку громади
Предметом дебатів робочих груп став аналіз сильних і слабких сторін муніципалітету в окремих тематичних сферах та обговорення стратегії на майбутнє. Цей аналіз повинен був стати вихідним для розробки Каталогу заходів, затверджених для фінансування за Програмою оновлення сільських територій. Під час дискусій в робочих групах виникли три можливі сценарії розвитку:
- Зовнішній контроль розвитку громади, наприклад, лише урядовими чи загальнодержавними програмами;
- Свідомий розвиток, як приміської громади;
- Збереження сільського характеру громади та пов'язаної з цим якості життя.
Обговорення вибору сценарію і, відповідно, напрямків розвитку громади розпочалося в 1995 році і відбувалося за активної участі жителів. Паралельно робочі групи визначили власні ідеї модернізації для окремих тематичних областей, щоб також представити їх широкій громадськості.
1996 рік. Прийняття Стратегії розвитку громади
Визначені сценарії розвитку громади потрібно було обговорити з мешканцями. Результатами обговорення робочих груп – сценарії розвитку та ідеї модернізації окремих областей – були видані у форматі Зеленої книги; з цією публікацією мешканці могли ознайомитися в сільській раді та інших громадських установах села, а також на спеціалізованих зустрічах. Рішення по кожній з модернізаційних стратегій приймалося шляхом голосування.
Зрештою, у 1996 році було прийнято остаточне бачення модернізації Вейарну і обрано третій варіант сценарію розвитку. Мешканці однозначно заявили: «Ми хочемо залишитися сільською громадою».
1997 рік.Затвердження Каталогу заходів в рамках втілення Програми відновлення села
На основі цього бачення був сформований перелік заходів, запланованих на наступні 10 років. Фінансування заходів повинна була частково покрити урядова Програма відновлення сільських територій. Серед іншого, вона містила витрати, передбачені на реалізацію окремих проектів громади. У 1997 році програма була запущена; на її основі муніципалітет отримав співфінансування у розмірі 50-60% від усіх запланованих витрат.
Результати
Протягом наступних 20 років бачення розвитку Вейарну, визначене мешканцями, було враховано у всіх сферах комунальної політики та в стратегічних документах, таких як план просторового розвитку, ландшафтне планування або концепція розвитку робочих місць.
До 2012 року це бачення було оновлено двічі, цього року планується третій перегляд стратегії. На сьогодні сценарій розвитку Вейарну складається з двох частин: «Ми хочемо залишатися сільською громадою» і «Ми плануємо майбутнє з мешканцями».
Також у кожній з областей, з якою працювали робочі групи, було досягнуто наступних точкових результатів:
- Усі рішення приймаються за участі місцевих жителів, і в кожному випадку свою участь мешканці вважають потрібною для розвитку громади та свого майбутнього.
- Створення Статуту громади з Положеннями «Про громадянську участь». У 2008 році Вейарн став першим у Німеччині, хто прийняв Статут про громадянську участь. Він визначає принципи співгромадян у всіх сферах суспільної діяльності, особливо з точки зору оптимізації інфраструктури, поваги до навколишнього середовища, покращення економіки і сільського господарства.
- Відповідно до загального бачення громади, історичні руїни села були реконструйовані, а неісторичні - очищено. Сільські центри, церкви та ратуша були відновлені до своїх оригінальних культурних фасадів.
- За допомогою робочих груп, навчань та семінарів було розроблено сільську політику щодо управління земельними ресурсами для створення доступного житла та контролю за міграцією міста
- Оскільки фонд власності зріс, муніципалітет гарантує власність кожній молодої сім'ї на наступні 25 років. Результатом є те, що молодь прагне одружитися, формувати сім'ї та жити в селах. Це призвело до низьких витрат на будівництво та стало перешкодою емігрувати до сусідніх міст.
- Впродовж перших п'яти років Програми, було створено 616 робочих місць на 174 підприємствах.
- У громаді практикується екологічне землеробство в межах муніципалітету: ліси захищені та деякі руди були знову натуралізовані для покращення екосистеми.
- Ефективна політика впорядкування земельних ділянок, яка надала перевагу молодіжному та соціальному будівництву, - Вейарн має 250 вільних місць у дитсадках, коли сусідня 15-тисячна громада немає жодного дитячого садку на своїй території.
- Створення нової політичної культури серед громадян та їх ідентифікація себе з місцем проживання: робочі групи, що працювали над переглядом стратегії у 2011 році, вже налічували понад 250 учасників;
- Культура спільної роботи та порозуміння між владою та громадою, яка склалася на основі постійного відкритого обговорення стратегій розвитку надихнула громаду на створення волонтерських організацій, які своєю роботою на користь території щорічно заощаджують місцевому бюджету щонайменше по 200 тис. євро.
- Поява нових ініціатив, таких як документальне затвердження права громадян на участь в локальній політиці, розбудова т.зв. «сусідського будинку» для людей старшого віку, освітні програми для молоді села.
