Вінниця: Скандальне «мовне питання» на сесії облради спричинило майже 5-годину перерву в пленарному засіданні

У роботі IV сесії Вінницької обласної ради взяли участь народні депутати Валерій Бевз (фракція КПУ) та Андрій Шкіль (фракція «БЮТ-Батьківщина». Спочатку було запропоновано винести на розгляд 31 питання переважно соціально-економічної тематики (про Програму зайнятості населення області на 2012-2014 роки, про звіт постійної комісії облради з питань бюджету та про внесення змін до бюджету області на 2012 рік, про запобігання бідності, забезпечення питною водою, житлове будівництво, правоохоронні заходи, користування надрами тощо). Та найбільше емоцій викликало політичне питання – внесення до порядку денного звернення до Президента з вимогою накласти вето на Закон про засади державної мовної політики.

Як повідомив представник Громадянської мережі ОПОРА, за наполяганням лідера фракції партії «Батьківщина» Людмили Щербаківської депутати облради 63-ма голосами все-таки погодилися його розглянути, але останнім у списку. Вимогу опозиціонерів поставити «мовне питання» другим, одразу після підтриманої в цілому Програми зайнятості, більшість відхилила з огляду на небажання порушувати регламент та порядок денний, після чого фракції «Батьківщини», «Фронту змін» партії «Єдність» залишили сесійну залу і приєднались до мітингувальників, що протестували під стінами облради проти мовного закону.

Висловивши жаль з приводу того, що «опоненти поставили політичні амбіції вище важливих програм розвитку регіону», керівник фракції Партії регіонів в обласній раді Тетяна Антонець попросила головуючого на сесії голову облради Сергія Татусяка оголосити перерву до 17 години - «щоб забезпечити присутність у залі більшості депутатів», бо ситуація, що склалася, «не дає можливості далі конструктивно проводити засідання сесії, і жодне з питань не може бути прийнято легітимно».

Під час тривалої перерви депутатська більшість намагалася зібрати в залі всіх своїх відсутніх колег, а також вела перемовини з опозиційною меншістю. Для забезпечення кворуму найбільша фракція – Партії регіонів – під час погоджувальної ради пристала на вимогу опозиції розглянути звернення до Президента негайно, а сам текст звернення після деяких правок став прийнятним для обох сторін. Зокрема, з нього вилучили вимогу ветувати законопроект.

Після 17-ї години в сесійній залі з’явились депутати усіх фракцій, і на голосування було поставлено узгоджене звернення до Президента з приводу скандального мовного закону. З присутніх 85 депутатів за звернення проголосували 74, проти – 3, утримались 5, не голосували 3.

Отже, Звернення Вінницької обласної Ради до Президента України В.Ф. Януковича з приводу прийняття Верховною радою України законопроекту «Про засади державної мовної політики» було прийнято в такому вигляді:

«Ми, депутати Вінницької обласної Ради, висловлюємо свою позицію щодо прийняття законопроекту «Про засади державної мовної політики».

Розуміємо, що мета цього законопроекту - приведення існуючого законодавства у відповідність до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, яка спрямована на захист мов, для яких існує загроза зникнення.

Вважаємо, що небезпека зникнення для російської мови не icнyє, оскільки вона функціонує, як державна в Російській Федерації.

Ст. 10 Конституції України та рішенням Конституційного суду України №10-рп/99 від 14 грудня 1999 року визначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України, при здійснені повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.

Тому в Україні має бути лише одна державна мова - українська.

Прийняття Верховною радою законопроекту викликало обурення частини громадян України, призвело до конфронтації та протистоянь в окремих регіонах нашої держави. На Вінниччині прийняття даного закону також сприйнято неоднозначно.

Окрім того, потребує перевірки твердження окремих народних депутатів щодо ухвалення законопроекту з грубим порушенням ст.91 Закону України «Про регламент Верховної Ради України».

Тому, вболіваючи за рідну мову, висловлюючи патріотичні почуття вінничан, звертаємося до Вас, пане Президенте, як Гаранта Конституції, доручити відповідним інституціям провести правову експертизу законопроекту. Крім того, приєднуємося до пропозиції інших обласних рад про доцільність проведення всенародного обговорення даного законопроекту.

Маємо раз i назавжди припинити дискусії з даного питання i дати всім зрозуміти: у нас єдина українська нація, єдина Українська Держава, єдина українська державна мова».

Як бачимо, депутатський корпус Вінниччини зійшовся на думці, що українська має бути єдиною державною мовою в Україні, що російській мові зникнення не загрожує, що законопроект Колісниченка-Ківалова призвів до конфронтації в суспільстві і що він потребує експертизи та всенародного обговорення. Внесення цих тез до звернення можна назвати певною перемогою представників об’єднаної опозиції, дехто вважає, що перемога ця була здобута шантажем і погрозами бойкотувати сесійні засідання обласної ради. А голова облради регіонал Сергій Татусяк висловив думку, що фракція «Батьківщини» так активно «проштовхувала» звернення з огляду на присутність у залі нардепа Андрія Шкіля, якому «треба було повертатися до столиці і звітувати про виконану політичну роботу».

«Педалювання» мовного питання на сході України, очевидно, вигідне Партії регіонів, яка має там нагоду звітувати про виконання передвиборчих обіцянок, даних своїм російськомовним та проросійським прихильникам. Натомість на Вінниччині тему мовної політики в контексті виборчих перегонів з користю для себе активно використовує опозиція. Протести проти закону «Про засади державної мовної політики» є одним зі способів привернення уваги виборців до опозиційних партій, чинних депутатів від опозиції та потенційних кандидатів.