Вінниччина: «Передвиборча лихоманка» благодійних фондів
За визначенням, благодійність - це добровільна безкорисна пожертва фізичних та юридичних осіб, яка проявляється в наданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої допомоги. Хоча благодійність, яка активізується лише перед виборами, важко назвати безкорисливою, бо серед найблагородніших мотивів, які рухають політиками-добротворцями, простежується і певний корисливий розрахунок – заручитись підтримкою «облагодіяних» виборців і таким чином отримати депутатський мандат.Хочеться вірити, що цей мандат потрібен їм не для того, аби на лобіюванні інтересів власного бізнесу, хабарах, «відкатах» та винагородах за перебігання з фракції у фракцію «відбити» в десятикратному розмірі кошти, витрачені на «безкорисливу благодійність».
В умовах існуючої змішаної виборчої системи кандидати в одномандатних округах можуть висуватися як від існуючих політичних сил, так і самостійно. Шлях висування від партії є суттєво складнішим, бо не кожен кандидат-мажоритарник має можливість залучитися підтримкою вже існуючої політсили, а створити ж власну «обласну» чи «районну» партію неможливо (Закон «Про політичні партії в Україні» каже, що партії в нашій державі «створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом»). Натомість організувати місцевий благодійний фонд зовсім не важко. Тому кандидати-мажоритарники (в першу чергу самовисуванці) охоче на це йдуть, розуміючи, що електоральний ефект від агітаційної роботи благодійного фонду буває більший, ніж від агітаційної роботи партії.
Можливостей для суспільної активності благодійні фонди дають кандидатам-засновникам не менше, ніж партії, а в деяких моментах (скажімо, фінансових) навіть мають у порівнянні з партіями певні переваги. Так, за законом «Про політичні партії в Україні», політична партія не може фінансуватися, зокрема, іноземними державами, іноземними громадянами, підприємствами та організаціями; благодійними та релігійними об'єднаннями та організаціями; анонімними особами або під псевдонімом тощо. Проте благодійний фонд має право «залучати добровільні внески та пожертвування українських та іноземних фізичних і юридичних осіб, міжнародних організацій у вигляді грошових надходжень, як в національній, так і в іноземній валютах, майна та інших матеріальних цінностей для здійснення благодійної діяльності».
Членство в партії є фіксованим, а для членства у фонді достатньо не лише письмової, а й усної заяви до голови правління фонду. Формально громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії, зате можна бути членом одразу кількох благодійних організацій.
А як стосовно публічності та масовості? З цим теж усе гаразд: якщо засновниками благодійної організації є дві чи більше осіб, то для затвердження статуту чи інших нагальних справ можна збирати загальні збори, з’їзд або конференцію засновників благодійного фонду. Звісно, з активним висвітленням цих подій у ЗМІ.
На Вінниччині благодійні фонди створюють і потенційні кандидати від політичних партій, і позапартійні самовисуванці. Такі фонди політтехнологи називають передвиборчими або «фанерними». Ще перед початком виборчої кампанії почали активну діяльність фонди, засновниками, головами правлінь чи наглядових рад яких є кандидати-мажоритарники. Більшість таких благодійних організацій було створено зовсім нещодавно, а деякі існували тільки формально й були непомітні, та враз перед виборами «прокинулись». Може статися, що після завершення парламентських перегонів більшість із них припинить не лише свою діяльність, а й юридичне існування. Адже зробити це не важко – рішенням загальних зборів фонду.
Масово й урочисто провів нещодавно з’їзд своїх волонтерів Благодійний фонд«Батьківська земля» , який діє у виборчому окрузі № 16, де балотується підприємець і юрист, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Оксана Калетнік. Хоча на особистому сайті її дядька Григорія Калетніка (народного депутата від Партії регіонів, кандидата у 18-му окрузі) вказано, що цей фонд «створено за підтримки народного депутата України Григорія Миколайовича», проте головою наглядової ради «Батьківської землі» є саме О. Калетнік (Єлманова).
У центрі округу м. Ямполі 8 липня на з’їзд волонтерів фонду «Батьківська земля» зібралося півтисячі представників з Ямпільського, Крижопільського, Чечельницького, Піщанського та Могилів-Подільського районів, яких централізовано підвозили до будинку культури автобусами. Під час заходу була презентована діяльність фонду, учасникам були роздані бланки заяв на ім’я О. Калетнік. За словами деяких учасників з’їзду, їм відшкодовували по 50 гривень «добових» і вручали кожному пакет із промоційними матеріалами та солодощами і газованою водою. Перед цим фонд «Батьківська земля» розгорнув активну діяльність, підтримуючи сільські свята і творчі фестивалі, надаючи юридичну та іншу допомогу громадянам та медичним закладам.
Фонд «Майбутнє наших дітей» очолює народний депутат Григорій Калетнік, який балотується в окрузі № 18. Благодійну допомогу він надає і в рамках діяльності цього фонду, і від фонду «Батьківська земля», і особисто.
Фонд Сергія Кудлаєнка (депутата обласної ради від «Фронту змін», керівника департаменту адміністративних послуг Вінницької міськради) діє у Вінниці, а найактивніше – в окрузі № 11. Фондом підтримуються, зокрема, грантові проекти для молоді, спортивні заходи та масові свята. Навесні у Вінниці було оголошено«Конкурс-грант Сергія Кудлаєнка» для студентської молоді. Для участі в конкурсі слід було зареєструватися на інтернет-сайті, заповнити заявку, до якої додати конкурсну роботу (проект чи бізнес-план) та резюме. Журі у складі викладачів вузів та керівників підприємств відбирало кращі проекти, переможці конкурсу отримали можливість стажуватися протягом двох місяців в органах влади та на підприємствах.
На свято Купала за підтримки Фонду Сергія Кудлаєнка у Вінниці на Вишенському озері відбулося фольклорне дійство, спеціальним гостем заходу був гурт «От вінта». 20 липня за підтримки Фонду С. Кудлаєнка на авторинку відбувся матч автофутболу та «бій запорожців», наступного дня в міському парку ім. Горького за підтримки фонду пройшов благодійний святковий концерт «Право на майбутнє» на підтримку міського Центру матері та дитини». У рамках діяльності свого фонду кандидат від об’єднання «За Батьківщину» Сергій Кудлаєнко також підтримує розвиток молодіжного спорту – дарував дитячим футбольним командам форму та м’ячі, а переможцям турнірів – квитки на «Євро-2012».
Фонд Демчака зі сприяння економічному розвитку регіону зареєстрований 20 квітня, діє в окрузі № 18. Засновник фонду – Руслан Демчак, уродженець Липівця, власник корпорації UBG, голова ради Федерації роботодавців м. Києва.
За підтримки Фонду Демчака була відремонтована площа в місті Липовець та встановлений безкоштовний доступ до Wi-Fi, відбувалися тренінги для підприємців та представників місцевого самоврядування «Ефективний менеджмент». У районних центрах та селах округу за підтримки фонду розпочала діяльність «Академія пенсіонерів», метою якої є зустрічі пенсіонерів з цікавими людьми та майстер-класи.
Також Фонд Демчака пропонує програму страхування здоров’я дітей, за умовами якої 10 гривень за річний поліс сплачує громадянин, а 450 гривень вносить фонд. Умови страхування передбачають консультації на базі медичної мережі «Добробут», яка належить Р. Демчакові. За його сприяння фахівці клініки здійснюють безкоштовні медогляди в селах 18-го округу.
Фонд «Здоров’я - народу» очолює Юрій Гайдаєв, народний депутат від КПУ, член комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, екс-міністр охорони здоров’я. За сприяння фонду в сільських амбулаторіях округу № 13 здійснюється безкоштовна діагностика на апараті УЗД, прийом лікаря-кардіолога та окуліста. Разом із цим до села приїздять артисти, які дають концерт за сприяння Ю. Гайдаєва, працює мобільна юридична приймальня. Також селянам було обіцяно, що за підтримки фонду восени приїдуть лікарі для здійснення медогляду школярів. До речі, голова фонду як лікар-уролог нерідко здійснює прийом особисто. Фельдшери кількох сіл Хмільницького та Калинівського районів отримали від фонду «Здоров’я – народу» велосипеди, а в м. Козятин 14-15 липня за підтримки депутата і його фонду відбувся всеукраїнський шаховий турнір.
Благодійний фонд «Поділля - XXI століття» провадить свою діяльність в окрузі № 14, центром якого є м. Жмеринка. Почесний голова цього фонду – Віктор Жеребнюк, голова Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, екс-мер Жмеринки. Фонд В. Жеребнюка влаштовував у населених пунктах округу лотереї до свята Івана Купала. З ініціативи Віктора Жеребнюка також відбувається підписання партнерських угод про співпрацю між Деснянським районом Києва та районами 14-го виборчого округу. В рамках такої угоди відбувся, наприклад, консультативний відео-семінар «Інвестиційний менеджмент у ЖКГ» для керівників управлінь та відділів РДА, районних служб та територіальних громад Тиврівського району. В. Жеребнюк повідомив учасникам семінару, що благодійний фонд «Поділля - ХХІ століття» вивчає можливість надання допомоги сільським клубам та бібліотекам у придбанні комп’ютерів та обладнання для підключення до Інтернету.
Соціальний фонд Анатолія Матвієнка зареєстрований у травні 2012 р. і діє в окрузі № 17. Ще до цього в районах округу працювали громадські приймальні А. Матвієнка, народного депутата від НУНС.
Також влаштовуючи в селах округу конкурси для дітей (на кращий твір чи кращу писанку), Анатолій Матвієнко в якості призів дарував мобільні телефони.
Значну частину своєї активності фонд Матвієнка спрямовує на проблему реформування медицини. Так, на початку липня до жителів міста Гайсин звертались агітатори від імені потенційного кандидата Анатолія Матвієнка і просили надати свій номер телефону для проведення соцопитування про ставлення до медичної реформи. Згодом учасникам опитування роздавали газети та буклети А. Матвієнка і дарували медичні аптечки, до складу яких входили «Диклофенак», «Валідол», «Корвалмент», «Лоратадин», перекис водню, зеленка та бинт.
Благодійний фонд Миколи Кучера теж діє в 17-му окрузі. Його засновник Микола Кучер, директор ПАТ «Зернопродукт МХП», депутат обласної ради (фракція Партії Регіонів, обраний від УНП). За сприяння фонду відбуваються дні сіл, молодіжні дискотеки та фестивалі («Свято борщу», «У творчості славимо рід хліборобський» тощо). Також М. Кучер у рамках діяльності свого фонду надає допомогу ветеранам, дарує обладнання медичним закладам округу, виділяє кошти на ремонт дитячого відділення Бершадської райлікарні тощо.
Подекуди меценатську і «тимурівську» роботу здійснюють організації, які не містять у своїх назвах прикметника «благодійний». Наприклад, Громадська організація «Наш дім – Вінниччина» , очолювана Ігорем Зубком (депутатом Козятинської міськради від Партії регіонів) дарує сільським будинкам культури та музеям фотоапарати. За благодійної підтримки Ігоря Зубка до дня міста Козятина було здійснено благоустрій території стадіону та надано кошти на відновлення пірсу на березі річки. А в місті Хмільник Ігор Зубко започаткував «соціальну ініціативу», яка передбачає ремонтні роботи в під’їздах та на прибудинкових територіях багатоквартирних будинків. Представники ГО «Наш дім – Вінниччина» розповсюджують анкети з інформацією про організацію та контактами для надсилання пропозицій і звернень за підтримкою. Одному з ОСББ були надані кошти на закупівлю матеріалів.
Обласна громадська організація «Земляки» (створена у 2008 році), яка діє в окрузі № 17 і пропагує діяльність Григорія Заболотного (екс-голови обласної ради, депутата облради від партії «Єдність»), теж узяла на себе деякі функції, притаманні благодійним організаціям. Так, в окрузі під її егідою діють Центри сприяння розвитку територіальних громад, метою яких декларується «надання безкоштовних консультативних послуг населенню та посильна волонтерська допомога найбільш незахищеним верствам». Організація посприяла ремонту деяких сільських дитсадків, надавала допомогу пенсіонерам. Також навесні ГО «Земляки» реалізовувала проект «Нас не буде – буде сад»», в рамках якого в населених пунктах округу було висаджено 500 дерев. За сприяння Григорія Заболотного та «Земляків» було влаштовано низку молодіжних дискотек та інших заходів, також Г. Заболотний як науковець-аграрій пропагує свою соціальну програму «Рідне село». А нещодавно, за аналогією до партійних зборів чи з’їздів благодійних фондів, відбулися збори Бершадського осередку ГО «Земляки», делегати яких звернулися до Григорія Заболотного балотуватися до Верховної Ради «від рідної землі».
ГО «15 громада» – громадська організація з такою назвою діє у виборчому окрузі № 15, офіційно зареєстрована 5 травня цього року. Її лідером є генерал Василь Вовк, екс-очільник Головного слідчого управління СБУ. В рамках акції «Чиста громада» волонтери організації збирають сміття на берегах водойм та на вулицях міст і сіл, започатковано також проект очищення криниць. Нещодавно стало відомо, що на з'їзді активістів «15 громади» було «вирішено про участь її лідера у виборах до Верховної Ради».
Благодійний фонд Петра Порошенка не є локальним і не створений суто під цьогорічні вибори. Організація створена 1998 року і має всеукраїнський статус. Засновник фонду Петро Порошенко (нині міністр економіки) оголосив про намір балотуватися до парламенту від Вінниці – міста, в якому працює його кондитерська фабрика «Рошен» і в якому на вул. Гліба Успенського зареєстровано юридичну адресу його фонду.
Фонд Порошенка здійснює матеріальну підтримку багатодітних сімей, надає допомогу хворим та інвалідам, реалізує програми: «Люди в біді!», «Колиска України», «Світ для дітей повинен бути яскравим, «У здоровому тілі – здоровий дух!», «Ніхто не забутий, ніщо не забуте». Також фонд профінансував масштабний проект з реконструкції та будівництва набережної Південного Бугу у Вінниці коло кондитерської фабрики. Серед найвідоміших благодійних проектів фонду Петра Порошенка – зведення дитячих ігрових майданчиків по всій Україні та побудова у Вінниці великого музичного фонтана з лазерним шоу. Цього року фонд підписав меморандум з міською владою Вінниці, пообіцявши інвестувати понад 3 млн. гривень у реконструкцію міського діагностичного центру.
Благодійною організацією з міжнародним статусом, яка може певним чином стати причетною до виборчої активності у Вінниці, називають Міжнародний благодійний фонд Наталі Потопаєвої. Вона – пастор церкви «Посольство Боже», послідовниця Сандея Аделаджі, директор міжнародного реабілітаційного центру «Дім-інтернат «Любов». Потопаєва живе в Німеччині, як колишня алкозалежна значну увагу приділяє допомозі тим, хто вирішив звільнитися від алкоголізму та наркоманії. Директор представництва цього фонду у Вінницькій області Дмитро Костирко на конференції обласної організації Партії регіонів названий одним з кандидатів у нардепи по мажоритарному округу Вінниці.
Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» зобов’язує благодійні організації забезпечити виконання статутних завдань та вільний доступ до своїх звітів і документів. Контролюючі органи виконавчої влади мають право вимагати від благодійників та органів управління благодійної організації надання необхідних документів та отримувати необхідні пояснення – зокрема і щодо порядку використання ними майна та коштів, призначених для благодійної допомоги. Проте існує ризик, що сумлінно звітувати про свою фінансову діяльність будуть змушені лише ті фонди та організації, які створені нелояльними до влади політиками. Крім того, зростання благодійної активності традиційно спостерігається незадовго до виборів, а після них згасає. А дуже хотілося б, щоб благодійні фонди діяли і після виборчих кампаній та допомагали людям так само масово, як роблять це зараз. Викликає велике занепокоєння те, що благодійність стала однією з найбільш поширених виборчих технологій. В українському суспільстві існує недовіра до політики та політичних діячів, тому спроба поєднати політику та благодійність може стати поштовхом до зростання недовіри до будь-яких проявів благодійності після виборів.
Громадянська мережа ОПОРА розцінює діяльність «фанерних» благодійних фондів, а особливо розповсюдження «подарунків», як непрямий підкуп виборців. Відповідно, це є порушення, яке посягає на виборчі права і свободи громадянина з метою перешкодити вільно здійснити дії, спрямовані на реалізацію виборчого права. Особи, винні в порушенні законодавства про вибори народних депутатів України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом. Проте кримінальна відповідальність передбачається тільки за підкуп виборців, здійснений після офіційного початку виборчого процесу. Після 30 липня, офіційного старту передвиборчої кампанії до Верховної Ради, за підкуп виборців кандидати будуть нести кримінальну відповідальність.
Коментарі експертів
Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників
Протягом останніх 10-12 років в Україні розпочалося відродження традицій благодійності, які існували в країні протягом ХІХ – початку ХХ сторіччя. Прийняття у 1998 році Закону України «Про благодійність та благодійні організації» лише дав поштовх цьому процесу, особливістю якого стало створення різноманітних приватних, корпоративних, операційних фондів, фондів громад. І основною метою діяльності для багатьох фондів за останні 5-6 років стала розбудова довіри до власної діяльності з боку широких верст населення. Адже без суспільної довіри та підтримки діяльність жодної благодійної інституції не призведе до якісних змін.
Ті фонди, які були створені саме для довгострокової благодійної діяльності, сьогодні намагаються втілювати кращі європейські стандарти та етичні засади благодійності, що визначені такими провідними інституціями, як Європейський центр фундацій та Європейська мережа донорських асоціацій, а також Українським форумом благодійників.
Те, що наразі для поточної виборчої кампанії благодійність стала однією з найбільш поширених виборчих технологій, викликає велике занепокоєння в експертному середовищі. Адже негативні наслідки поєднання політики та благодійності можуть відкинути розвиток вітчизняного благодійницького руху на кілька років назад.
І сьогодні, коли в українському суспільстві чітко домінує абсолютна недовіра до політики та політичних діячів, спроба поєднати політику та благодійність несе велику загрозу до зростання недовіри до будь-яких проявів благодійності у майбутньому. Першочерговим завданням українського благодійного середовища наразі має стати вимога до щойно утворених та зареєстрованих фондів дотримуватися базових етичних стандартів благодійної діяльності та забезпечити розмежування благодійництва і політики.
Світлана Конончук, керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень (http://www.ucipr.kiev.ua)
Використання благодійних фондів у передвиборчий період є не новою практикою – згадати хоча б славнозвісний фонд «Соціальний захист», який акумулював ресурси для проведення другої президентської кампанії Леоніда Кучми у 1998-1999 роках. Але зараз ця технологія привернення уваги до кандидатів та намагання створити більш-менш стійкі групи прихильників стала більш поширенішою. Через такі фонди потенційні кандидати мають умови залучати й надавати кошти, майно, послуги у порівнянні з законодавчо обмеженими можливостями партій.
Такого роду благодійність потенційних кандидатів носить маніпулятивний характер, і виборець це усвідомлює, відмовлятися від неї ніхто не планує, адже для обох сторін вона має якесь значення. Виборець отримує увагу, хоча і короткострокову, а потенційний кандидат – ілюзію успішної побудови свого електорального сегменту.
Олександр Вінніков, голова Правління Мережі розвитку європейського права
В Україні діють окремі закони про політичні партії та неурядові організації. Неурядові організації мають право здійснювати адвокасі або лобістську діяльність, але не можуть висувати кандидатів на виборні політичні посади. Благодійним організаціям та деяким громадським об’єднанням заборонено фінансову підтримку політичних партій; щодо підтримки окремих кандидатів, закон не встановлює спеціальних обмежень.
Найбільш проблематичними є правові наслідки участі НУО в виборчій агітації, в тому числі у формі підкупу виборців матеріальною допомогою чи послугами. Втім, Податковий кодекс наразі не встановлює спеціальних обмежень щодо заборони такої участі або позбавлення податкових пільг. Саме у цій сфері порушення стандартів демократичних виборів з боку НУО найбільш імовірні та поширені в Україні.
Довідково:
Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.
