У 18 законопроектах мажоритарників Вінниччиини виявлено ризики корупції

Від початку каденції депутатів Верховної Ради України VIII скликання вінницькі депутати-мажоритарників подали 393  законопроекти.

Більшість законопроектів, які ухвалюють чи відхиляють народні депутати, розглядаються також і парламентським Комітетом з питань запобігання і протидії корупції. Комітет дає висновки: чи призведуть норми прийнятого закону до потенційного виникнення корупційних явищ, наприклад, до конфлікту інтересів, зловживання службовим становищем, створення дискреційних повноважень тощо. Кожен законопроект чи проект іншого нормативного акта після його реєстрації не пізніш як у п’ятиденний термін направляється керівництвом Верховної Ради в комітет, до компетенції якого належать питання боротьби з корупцією. Цей комітет готує експертний висновок щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства і подає його до профільного комітету у 21-денний термін.

За даними офіційного веб-порталу Верховної Ради України, 393 зареєстрованих мажоритарниками Вінниччини законопроекти отримали такі результати:

• 18 законопроектів (4,6% від загальної кількості поданих) визнані такими, що не відповідають вимогам антикорупційного законодавства;
• 233 законопроекти (59,3% від загальної кількості поданих) визнані такими, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства;
• 100 законопроектів не мають експертного висновку (25,4 % від загальної кількості поданих);
• 42 поданих актів проекти різних постанов ( 10,7% від загальної кількості).

Серед вінницьких мажоритарників, чиї подані акти жодного разу не були визнані такими, що не відповідають вимогам антикорупційного законодавства, Олексій Порошенко та Іван Спориш. 

У інших народних обранців є законопроекти, які отримали негативні експертні оцінки Комітету з питань запобігання та протидії корупції.

Так, 1 із 27 законопроектів, поданих Юрієм Македоном , отримав негативний висновок цього комітету. Це законопроект 3111 від 16.09.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України» , де депутат виступав одним з ініціаторів проекту.

Із 48 проектів, поданих Миколою Кучером, негативну оцінку отримали 5. Це законопроекти, які подавав депутат у співавторстві з іншими народними депутатами. До таких, що отримали негативний висновок антикорупційного Комітету, належить проект закону 1063-2 від 09.12.2014 «Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо врегулювання питання встановлення орендної плати для окремих категорій землекористувачів та законопроект 1159 від 02.12.2014 «Про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами». Не пройшов антикорупційну перевірку й законопроект  2160 від 17.02.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оптимізації бази оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи)». Також не відповідає вимогам антикорупційного законодавства згідно з відповідним висновком законопроект 2279 від 03.03.2015 «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» та законопроект 2406а від 17.07.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування дров, що відпускаються населенню для побутових потреб».

У Руслана Демчака із 55 поданих законопроектів 2 акти отримали негативні висновки антикорупційного Комітету. Зокрема, корупціогенні фактори виявлені в проектах актів, одним із ініціаторів яких виступив Руслан Демчак, 1159 від 02.12.2014 «Про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами» та 3111 від 16.09.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України», одним з ініціаторів яких був депутат.

Олександр Домбровський отримав негативні висновки щодо 3 із 76 поданих ним у співавторстві з іншими депутатами законопроектів. Визнаний таким, що не відповідає вимогам антикорупційноо законодавства проект 2529а від 26.08.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури землевідведення для будівництва об'єктів з виробництва теплової та/або електричної енергії з використанням відновлюваних джерел енергії та/або біологічних видів палива». Також негативний висновок отримав  3111 від 16.09.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України». Не пройшов антикорупційну перевірку й законопроект 3198-1 від 21.10.2015 «Про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з побутовими відходами та стимулювання їх використання як альтернативного джерела енергії».

У Петра Юрчишина 4 проекти з негативним висновком із 47 поданих ним. Визнані такими, що не відповідають вимогам антикорупційного законодавства, ініційовані депутатом у співавторстві з іншими законотворцями проекти актів 1063-2 від 09.12.2014 «Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо врегулювання питання встановлення орендної плати для окремих категорій землекористувачів)» та 2160 від 17.02.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оптимізації бази оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи)». Згідно з висновком фактори корупційного ризику також є у законопроектах 2279 від 03.03.2015  «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» та 2406а від 17.07.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування дров, що відпускаються населенню для побутових потреб».

У Івана Мельничука із 71 поданих законопроектів 3 акти отримали негативні висновки антикорупційного Комітету. Іван Мельничук став одним із ініціаторів цих законопроектів. Зокрема, не відповідає вимогам антикорупційного законодавства згідно з відповідним висновком законопроект  2839 від 14.05.2015 «Про внесення змін до Закону України "Про морські порти України" (щодо збереження об'єктів портової інфраструктури, що перебувають у державній власності)». Ризики корупції виявлено у законопроекті 2995 від 03.06.2015 «Про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції" (щодо порядку призначення і звільнення суддів)» та 4358 від 01.04.2016 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за посередництво у підкупі».

Дізнатися експертний висновок Комітету з питань запобігання і протидії корупції можна на офіційному сайті Верховної ради України, на сторінці кожного із законопроектів.

Детальніше про роботу парламентарів дивіться на платформі rada.oporaua.org .

За коментарями звертайтеся:

Довідково:

У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.