Нелегальна політреклама в Facebook: чому це проблема і що з цим може зробити кожен із нас

Українські політики агітують у соцмережах, користуючись шпариною у виборчому законодавстві.

ОПОРА досліджувала передвиборчу агітацію в Facebook під час президентської кампанії 2019 року. І з’ясувала, що партії та кандидати не задекларували в офіційних звітах десятки мільйонів гривень,  витрачених на оплату агітаційних повідомлень у соціальній мережі. Це порушення виборчих стандартів, але закон про вибори не передбачає покарання для політиків, які приховують витрати на агітацію в соцмережах або оплачують її грішми з-поза виборчого фонду. Щоб розв’язати цю проблему, потрібні зміни до законодавства. Втім кожен користувач мережі може допомогти зробити політрекламу прозорішою — для цього достатньо тричі клікнути кнопкою мишки. 

Чому політики використовують Facebook-рекламу для агітації? 

Якщо коротко: це порівняно дешево, ефективно, нічим не загрожує й дає велику свободу дій. Facebook — найпопулярніша соціальна мережа в Україні, її охоплення та кількість користувачів постійно росте. Рекламу можна налаштувати для конкретної аудиторії — наприклад, для мешканців одного виборчого округу, для жінок передпенсійного віку або для тих, хто вже вподобав сторінку кандидата. Статистика рекламних показів та реакцій на оголошення дуже точна; керуючись нею, можна визначати для кожної групи влучніші та дієвіші повідомлення. 
А ще в соцмережі де-факто не діє більшість обмежень, які встановлює для виборчої агітації законодавство. Донедавна в Facebook було практично неможливо зупинити дискредитаційну кампанію або дізнатись, хто оплатив оголошення. Перед виборами 2019 року соцмережа встановила суворіші правила: тепер громадськість може контролювати, скільки грошей витрачають політики, що рекламують, на кого націлюють свої оголошення. З 18 березня 2019 року всі рекламні оголошення, пов’язані з політикою, зберігаються в Бібліотеці політичної реклами. 

Чи витрати на політичну рекламу в Facebook цілком прозорі? 

Моніторинг ОПОРИ засвідчує, що не зовсім. Дієвих механізмів контролю витрат і дотримання політичними силами та кандидатами вимог фінансування агітації в соцмережах поки що немає. 
За час офіційної парламентської виборчої кампанії 2019 року — з 24 травня по 15 липня — у Facebook опублікували 40,5 тисяч рекламних дописів політичного характеру. 72% публікацій припало на два тижні липня. Сумарні витрати на політичну рекламу становили понад 1,8 млн доларів (майже 50 мільйонів гривень). Понад мільйон витратили сторінки, які просували політичні партії та лідерів партійних списків, 500 тисяч — ті, що просували кандидатів-мажоритарників. 
В остаточних фінансових звітах майже всі політсили подали значно менші суми, ніж їхні витрати на фейсбук-рекламу, або не зазначили їх взагалі. Жодних витрат на рекламу в мережі не декларували «Сила права», «Батьківщина», «Опозиційна платформа — За життя», «Українська стратегія Гройсмана», «Опозиційний блок», «Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі»,  Радикальна партія, «Незалежність» і «Всеукраїнське об'єднання “Факел”». 
За підрахунками ОПОРИ, 18 партій, які активно агітували в Facebook, витратили близько 31 мільйона гривень. За звітами — лише 17 мільйонів. 
«Голос» і ОПЗЖ не задекларували по півтора мільйона гривень витрат, «Батьківщина» — 2,3 мільйона,  «Партія Шарія» — понад 1,3 мільйона, «Слуга народу» — майже 800 тисяч. «Сила права» витратила понад 4,3 мільйона гривень і не згадала про це у звіті. Детальніше в таблиці: 

У 2020 році проблема залишається актуальною 

З початку 2020 року ОПОРА постійно стежить за рекламою на публічних сторінках політиків і партій у фейсбуку та інстаграмі. У лютому, наприклад, вони опублікували майже 6,5 тисяч рекламних оголошень. Хоча 98% з них  коштували менше 100$, деякі політики витратили на рекламу на порядок більші суми. Разом на всі ці промо-кампанії витратили до 180 тисяч доларів.

Сторінка народного депутата Петра Порошенка на трансляцію 20 рекламних оголошень витратила 6,6 тисяч доларів. 66 рекламних оголошень вартістю 2,3 тисячі доларів опублікувала офіційна сторінка народного депутата Антона Яценка. Найбільшу кількість рекламних повідомлень у лютому розмістила сторінка Партія Шарія. Використовуючи стратегію мікротаргетингу (кожне повідомлення сторінки поширювалося на дуже вузьку групу користувачів), партія опублікувала 420 оголошень загальною вартістю тисячу доларів. 

309 політичних рекламодавців у лютому розмістили 509 повідомлень, які не були марковані як політичні, але Facebook визнав їх такими. 
На проміжних виборах до Верховної Ради у 179 окрузі на Харківщині, які відбулися 15 березня, десять сторінок кандидатів витратили близько 9 тисяч доларів загалом на 130 оголошень у фейсбуку та інстаграмі. Агітували Юлія Світлична, Вікторія Пташник, Вікторія Алєксєйчук, Ігор Швайка та Тетяна Лазуренко.
Найбільше витратила колишня голова Харківської облдержадміністрації Юлія Світлична. Сторінки «Я за Світличну», «Слобожанщина – за Світличну», «Лозова – за Світличну», «Красноград – за Світличну», «Сахновщина за Світличну» та «Юлія Світлична» прорекламували її майже на шість тисяч доларів. Одна лише сторінка «Я за Світличну» заплатила за 14 повідомлень 2,1 тисячу. Рекламні дописи на сторінках, що підтримують Юлію Світличну, оплачені ГО «Єдність та розвиток» та ГС «Рідна Слобожанщина».

Майже 1500$ на рекламу витратила сторінка кандидатки від партії «Європейська Солідарність»  – Вікторії Пташник. Сторінка «179 Округ. Вікторія Пташник Офіційна сторінка» опублікувала 36 рекламних дописів, які оплатила сама Пташник. 1,1 тисячу гривень витратила сторінка «Слуга народу – Алєксєйчук Вікторія» до того, як кандидатка від «Слуги народу» Вікторя Алєксєйчук знялась із виборів. У коментарі ОПОРІ пані Алєксєйчук підтвердила, що публікувала агітацію в соцмережах. «Для більшості виборців агітація в соцмережах зручна, — сказала вона. — Тут виборці можуть обмінятися думками, а кандидат у вільний час відповісти на всі запитання. Але соцмережі недоступні для мешканців віддалених куточків округу, тому ефективнішою формою агітації я вважаю живе спілкування».  За словами кандидатки, фінансувати кампанію їй допомагали друзі, а «всі витрати відображені у звітах». 

Кандидат від партії «Свобода» Ігор Швайка витратив на 22 оголошень сторінки «Ihor Shvayka» 366 доларів. Заплатила за рекламу «Свобода». ОПОРІ Швайка сказав, що єдиним джерелом був рахунок виборчого фонду кандидата: «Ми уклали договір, і наші агенти на його підставі рекламували окремі дописи. Абсолютно всі витрати на рекламу в соцмережах відображені в остаточному звіті кандидата. Витрачали ми доволі скромні гроші. Власне, вже почалась наступна кампанія, тому роботу ми не припиняємо, тільки змінюємо форму та шукаємо нові підходи». 

Менше 100$ витратили на рекламування дописів на підтримку кандидатки-самовисуванки Тетяни Лазуренко. Сторінка «Ми підтримуємо Тетяну Лазуренко» рекламувала два дописи. Замовником реклами є Олександр Кушнір. На час виборчої кампанії серед довірених осіб кандидатки людини з таким прізвищем не було.  

Що з цим не так? 

Закон не дозволяє використовувати власні кошти партій, кандидатів у депутати, коштів з інших джерел для оплати передвиборної агітації. Отже, коли за рекламу кандидата в соцмережах платять небайдужі виборці, помічники чи громадські організації, це — порушення закону. Закон про вибори народних депутатів не виокремлює рекламу в інтернеті як окрему форму агітації. 

Оплата публікацій, які містять заклики голосувати за кандидата, з будь-яких джерел, крім офіційного виборчого фонду, — порушення виборчих стандартів. «Насамперед — рівності можливостей кандидатів, — пояснює радниця ОПОРИ з юридичних питань Ольга Коцюруба. — Якщо один кандидат використовує прогалину в законі на свою користь, і його агітацію оплачують треті особи, а інший веде агітацію прозоро й за законом, конкуренти опиняються в нерівних умовах. Рівні можливості у проведенні агітації та прозорість фінансування кампаній — гарантії рівності кандидатів, встановлені Кодексом належної практики у виборчих справах Венеційської комісії». 

Втім механізмів покарання за такі порушення у чинному законі про вибори народних депутатів немає. «За відсутності прямо визначених законом заборон притягнути людину до відповідальності за публікацію передвиборної агітації в інтернеті та соціальних мережах із витрат поза виборчим фондом не можна», — каже Ольга Коцюруба. 

У випадку Юлії Світличної, чию рекламу оплатили громадські організації (закон не зобов’язує їх розкривати джерела свого фінансування), для агітації могли бути використані кошти з будь-яких джерел — довести порушення фактично нереально.  

Чи виправить це новий закон про вибори? 

«На жаль, не слід покладати надію на Виборчий кодекс, який застосовуватиметься на подальших виборах, — коментує Ольга Коцюруба. — Коли кодекс готували до розгляду після вето президента, низка положень про регулювання агітації погіршили. Регулювання агітації в соцмережах та загалом в інтернеті так і не внесли до фінальної редакції». Експерти громадських організацій пропонували внести до кодексу положення, які б поширили вимоги до агітаційних матеріалів на повідомлення, що поширюються в мережі. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення мала б укладати угоди й меморандуми з компаніями-власницями соцмереж та інших відкритих платформ про забезпечення вимог і обмежень щодо агітації. Ці положення також зобов’язали б користувачів соцмереж, поширюючи інформацію про кандидатів, дотримуватись виборчого законодавства України. «Без таких положень упорядкувати в законний спосіб агітацію в інтернеті відповідно до міжнародних стандартів буде неможливо», — каже Ольга Коцюруба. 

Юристи ОПОРИ планують скерувати факти розміщення агітації за кандидатів, оплачені третіми особами всупереч закону, до Національного агентства запобігання корупції, щоб бодай ініціювати публічне обговорення цієї проблеми. Регулювати політрекламу слід не тільки в Facebook, а й на інших онлайн-платформах, зокрема Youtube. Для цього потрібно, аби ці платформи почали ділитися даними про рекламу, яка стосується політичних та суспільно важливих питань, як це вже робить Facebook. 

Як Facebook визначає, що рекламне оголошення є політичним? 

Алгоритми Facebook визначають і блокують немарковані політичні оголошення. Наприклад, будь-яка реклама з Володимиром Зеленським буде сприйнята як політична. 

Як політична визначається реклама, яка стосується виборів, політичного процесу, а також соціальних питань. Втім адміністрація соціальної мережі досі не затвердила для України перелік питань, які вважаються соціально важливими (такі переліки є для країн Євросоюзу, США і Канади). Проте рекомендує рекламодавцям на власний розсуд визначати такі оголошення та маркувати їх як політичну рекламу.

Наприклад, для Сполучених Штатів Америки перелік тем, які вимагають маркування, такий: аборти, бюджет, громадянські права, злочини, економіка, освіта, енергетика, навколишнє середовище, міжнародна політика, державні реформи, зброя, охорона здоров’я, імміграція, інфраструктура, армія, бідність, соціальне забезпечення, податки, тероризм, цінності.

Щоб розмістити оголошення на якусь із цих тем, користувач повинен підтвердити свою особу і громадянство, а також перебувати на території країни, на користувачів із якої він націлює рекламу. Так соцмережа намагається запобігти іноземним інформаційним диверсіям. Для кожної політичної реклами замовник вказує особу чи організацію, відповідальну за оголошення. 

Як допомогти боротися за легальність політичної реклами в соцмережі? 

Фейсбук-користувачі можуть самі допомогти соцмережі зупинити спроби рекламодавців просувати політичні дописи, не дотримуючись вимог до політреклами. Для цього треба надіслати скаргу на немарковану рекламу. Як це робити, дивіться у відео: 

Побачили немарковану рекламу у свої стрічці новин?

Крок 1. Натискаємо три крапки у верхньому правому куті посту.

Крок 2. З випадаючого списку обираємо пункт «Поскаржитися на рекламу».

 
Крок 3. У наступному меню обираємо проблему «Політичне питання або кандидат на політичний пост».

 
Facebook  прийняв Вашу скаргу. Дякуємо за уважність! :)