Міський парк Рівного: надбання міста чи зусилля мешканців?

Заява міського голови про будівництво аквапарку

У липні 2016 року міський голова Рівного Володимир Хомко  повідомив, що на закинутій території  парку на Грабнику поблизу Палацу дітей та молоді планують збудувати аквапарк,  додавши, що вже до кінця року покинуту землю біля парку виставлять на аукціон.

Облаштувати територію біля ПДМ та збудувати аквапарк виявили бажання три приватні фірми, серед яких дві рівненські. Після того, як одна з фірм повинна була виграти аукціон, стала б відомою і ціна будівництва аквапарку в Рівному.

Вимога рівнян проведення публічних консультацій з громадськістю та врахування їх позиції

Після заяви міського голови громадськість висловилась «проти» забудови парку, вимагаючи розгляду місцевою владою та забезпечення належного обговорення з громадськістю альтернативних варіантів розвитку та облаштування території парку, врахування думки громадськості при прийнятті рішення, відкритості та прозорості усього процесу.

Серед об’єктивних переваг на користь відновлення цього парку були:

- Парки в структурі міст відіграють важливу роль. Крім загальновідомої екологічної, соціальну - місце відпочинку, громадської активності, комунікації будь-якого містянина в незалежності від роду занять, вподобань та соціального статусу.

- Паркова зона спланована польськими архітекторами як зелене ядро житлово-освітнього району «Грабник» з цікавим рельєфом відповідно до відомої у всьому світі концепції формування комфортних умов проживання у гармонії з природою - «місто-сад». Від меж парку вулички променево розходяться по усьому району.

- Це хороший зелений простір, що поєднує освітні заклади: 10-у школу, ПДМ, РДГУ, 2-у музичну школу. Через цей парк проходять безпечні та комфортні пішохідно-велосипедні шляхи мешканців.

- За останні 25 років прикладів знищення та забудови парків в нашій країні – безліч, а прецедентів розчищення від забудови території в центрі міста і влаштування там парку – немає.

- Для будівництва повноцінного всесезонного аквапарку із супутньою інфраструктурою (в т.ч. стоянкою на 200-400 паркомісць) територія парку площею в 1,5 Га вкрай мала.

- Крім того, будівництво спортивно-відпочинкових комплексів з дотриманням генерального плану розвитку міста можливе на вільних від забудови територіях в структурі великих рекреаційних зон на окраїні міста з продуманими транспортними зв’язками, а саме: у східній частині міста - поряд Пагорбу Слави по вул. Костромській; на півдні - між об’їзною дорогою та Басівкутським озером, на мікрорайоні «Північний» по вул. Волинської Дивізії та навіть в центральній частині – на перехресті вул. Кавказька, вул. Литовська, вул. Набережна.

Публічні консультації

Перша зустріч у парку була ініційована громадськими активістами. На зустрічі був присутній секретар  Рівненської міської ради Сергій Паладійчук.  В результаті, громадські активісти та представник місцевої влади домовились подати звернення

Після заяви міського голови громадські активісти, об’єднавшись у ініціативу «Базилік» , регулярно проводили різноманітті майстер-класи у парку на Грабнику.  Метою заходів було привернення уваги до проблеми парку із будівництвом аквапарку та долучення рівнян до відпочинку у парку.  

Восени 2016 року рівняни були підтримані два проекти громадського бюджету, метою яких є відновлення парку (Парк на Грабнику: створення кращих умов для відпочинку та дозвілля рівнян та Облаштування спортивного майданчика в парку біля Рівненського палацу дітей та молоді ). Тому, у бюджеті міста на 2017 рік було закладено суму близько 1 млн. гривень на реалізацію цих проектів.

Так як жодного плану щодо розвитку цієї території у влади міста поки не було, місцеві громадські активісти (автори громадських проектів, архітектори-урбаністи, представники Громадської ініціативи з озеленення міста «Сад історій в Рівному») та коаліції громадських організацій «Рада реформ Рівного» запропонували розробити концепцію парку та почати її втілення уже 2016 року в рамках реалізації проектів бюджету участі.

Активісти ініціювали ряд публічних зустрічей з представниками влади, під час яких домовились про співпрацю у досягненні спільної цілі – відновлення парку.

Для координації дій та інформування про процес відновлення парку громадськими активісти створили групу у соціальній мережі Facebook: Стратегія відновлення парку біля ПДМ на Грабику.

Також серед рівнян провели опитування та представили дослідження на основі отриманих даних: https://drive.google.com/file/d/0BxtvnZ3OqFQIT2hjeUtPaGc0OWM/view

Влітку 2017 був проведений воркшоп «Парк біля ПДМ: курс на відновлення» за участі архітекторів-урбаністів, в результаті учасники якого проаналізували існуючу ситуацію та розробили концепцію, що передбачала цілісне урбаністичне бачення стадійного далекоосяжного плану розвитку парку. Ця концепція стала основою плану розвитку парку на 5-15 років, а сам захід - поштовхом до залучення громадськості у процес прийняття рішень щодо інших просторових змін, наприклад, реконструкції вулиць, прокладення велодоріжок, організації міських публічних просторів.

У вересні 2017 року мешканці підтримали ще один проект громадського бюджету «Відновлення парку на Грабнику: 2 етап», що передбачав: освітлення парку (встановлення освітлення в місцях розміщення спортивного та дитячого майданчиків та доріжках транзитного руху); замостку доріжок та заміну існуючого мощення в межах паркової зони; забезпечення доступності усіх проходів до парку, облаштувавши пандуси; проведення роботи з водовідведення та дренажу.

У жовті 2017 року узагальнений проект концепції майбутнього парку було презентовано під час міського пікніку. Щоб дізнатися думку рівнян та узгодити концепцію та етапи її подальшого втілення з усіма зацікавленими сторонами.

Взимку 2018 року розпочалися публічні консультації з мешканцями, ініційовані громадськими активістами. Передусім, було створено робочу групу з розробки фінальної концепції парку, до складу якої входять мешканці району поблизу парку, представники влади, Палацу дітей та молоді, музичної школи, громадських організацій, архітектори-урбаністи та автори громадських проектів.

У чотирьох локаціях Рівного були розміщені інформаційні стенди, де бажаючі могли ознайомитися з концепцією парку та залишити свої відгуки й пропозиції.  

Відбулись також публічні обговорення концепції парку, де говорили про першочергові роботи для безпечності та зручності відвідувачів парку, зокрема освітлення та облаштування доріжок. Окрім цього, спілкувалися щодо джерел фінансування парку для його відновлення й подальшого утримання.

Крім того, в рамках інформаційної кампанії були розповсюджені листівки про публічні консультації з планом заходів. 3000 примірників були поширені в місцях розміщення інформаційних стендів (Центрі надання адміністративних послуг, Палаці дітей та молоді, Open Office Платформи взаємодій “Простір та Інформаційно-освітньому просторі « InfoHub», багатоквартирних будинках та приватному секторі мікрорайону, кав’ярнях в центрі («Тайстра зілля», «Куток», «Кавасутра»), волонтерами в гуртожитках серед студентів, під час вуличних акцій в центрі міста та Парку ім. Тараса Шевченка під час Масниці 18 лютого.

У лютому в Open Office Платформи взаємодій «Простір» була презентована концепція майбутнього парку та обговорено пропозиції, надані під час публічних консультацій.

Окремою складовою в розробці концепції парку стали напрацювання робочої групи. Загалом, відбулося п’ять засідань робочої групи, де розглядались етапи відновлення парку та обговорювались пропозиції, що надійшли від рівнян в процесі публічних консультацій. В результаті, були оцінені та прийняті рішення щодо кожної з пропозицій, які стосувались усіх зон концепції (враховано / врахована частково / не врахована та пояснено причини).

Олена Чудінович