Фінляндія. Ініціатива «Відкрите Міністерство»

Починаючи з 2012 року, законодавство Фінляндії передбачає три типи громадянських ініціатив: 1) ініціативи, що просять Едускунта (Фінський парламент) розгорнути нову політику, 2) ініціативи, в яких громадяни самі подають законопроект до Едускунти, і 3) ініціативи щодо скасування чинних законів. Веб-сайт парламенту пояснює: «Громадянська ініціатива може запропонувати прийняття чи розробку нового законодавства. Також вона може стосуватися поправок або скасування чинного законодавства» (версія від 2 лютого 2017 року). Якщо така ініціатива збирає щонайменше 50 тис. підписів – близько 2% голосів населення Фінляндії – протягом шести місяців фінський Парламент зобов'язаний обговорити пропозицію та проголосувати за неї.

У жовтні 2012 року групою громадських активістів – спеціалістів в ІТ-галузі, була створена онлайн-платформа “Avoin Ministeriö” (Відкрите Міністерство). Її метою було підтримати ініціативи та кампанії окремих громадян в рамках функціонуючого закону про ініціативи. «Відкрите Міністерство (Avoin Ministeriö) – це можливість краудсорсингу для законодавчих ініціатив. Це некомерційна організація, що базується в Гельсінкі, Фінляндія. Вона створена з метою допомогти громадянам та громадським організаціям знайти підтримку для їх ініціатив в межах фінського або загальноєвропейського законодавства. а також є платформою онлайн-послуг для співпраці, обміну та підписання ініціатив», йдеться на сайті платформи (версія від  8 грудня 2016 року).

Першою ініціативою громадян стала пропозиція заборонити хутрові ферми. В той самий день, коли ініціатива набрала 50.000 голосів виборців, вона була оформлена як законопроект та відправлена на голосування до парламенту. Фінський парламент не підтримав законопроект. Ініціативи, подані в 2014 році, включали законопроект про легалізацію одностатевих шлюбів, який був успішним, та авторське право. Краудсорсинг для спільного написання останнього законопроекту відіграв важливу роль для його написання (Edwards, De Kool 2016: 58-59).

Як це працює?

Процедура створення ініціативи складається з кількох етапів:

1) Ідеї. Зареєстровані користувачі можуть додати на сайт свою власну ідею; їй надається назва, коротке резюме і, якщо необхідно, більш довге пояснення. Інші користувачі можуть коментувати пропозиції, підтримувати чи голосувати проти. Ідеї можна редагувати на основі коментарів інших користувачів і експертів. Зазвичай ідея потребує подальшого розвитку: з'ясування цілей, перерахування аргументів за і проти, оцінка можливих наслідків тощо.

2) Чорновий проект (Драфт). На другому етапі ідеї доопрацьовуються в офіційну законодавчу пропозицію, яку можна опублікувати на веб-сайті Міністерства юстиції (kansalaisaloite.fi) і отримати допомогу від експертів з правових питань та спеціалістів з даної теми. На заключній стадії проекту пропозицію вже  не можна публічно коментувати.

3) Законодавча пропозиція. Завершений проект завантажується на офіційному сайті громадянських ініціатив Міністерства юстиції. Протягом шестимісячного періоду ініціатива повинна збирати не менше 50 000 електронних та/або паперових підписів, що верифікуються через онлайн банкінг, номер мобільного або ідентифікаційну картку. Згори донизу сторінки на веб-сайті відображається: кількість набраних до цих пір підписів у графіку часу в шість місяців; кнопка для підтримки ініціативи; назва, дата і повний текст ініціативи; основний аргумент пропозиції; фінансова підтримка; ініціатор та інші представники команди, включаючи їхні контактні дані; і знову кнопка підтримки.

4) Передача до Парламенту. Після того, як Центр реєстрації населення перевірив імена та підтвердив, що зібрано щонайменше 50 тис. реальних підписів, представник ініціативи може подати її в Парламент для розгляду. Тільки на самому початку Відкрите Міністерство також збирало підписи і перевіряло їх правильність і обґрунтованість. Це було проблематично, адже деякі банки просили гроші за цю послугу. Більше того, додаткова платформа для збору підписів

могла плутати громадян, тож її відмінили.

5) Законодавча пропозиція в Парламенті. Ініціативи громадян, отримані через платформу Відкритого Міністерства, обговорюються в парламенті так само, як і інші законодавчі пропозиції. На сайті парламенту цей маршрут детально описано: «Розгляд громадянської ініціативи в парламенті починається з попередніх обговорень на пленарному засіданні. Наприкінці дискусії Парламент передає це питання до комітету. Під час засідання комітету мають бути представники ініціативи, яким надається можливість викласти суть справи. Комітет може також заслухати представника відповідного міністерства та інших експертів. Комітет може продовжувати обговорення цього питання та готувати доповідь на пленарному засіданні, або відмовиться підтримувати ініціативу і припиняє її обговорення. Це не означає, що ініціатива відхиляється, адже вона ще може бути розглянута в межах урядової пропозиції. Комітет може повернутися до цього питання пізніше. Ініціатива громадян, яка не була розглянута до кінця виборчого строку, може бути припинена».

Результати застосування інструменту

Онлайн-платформа Відкрите Міністерство проіснувала кілька років і була закрита через відсутність фінансування. З 2013 по 2016 роки 15 ініціатив змогли подолати рубіж у 50 тис. підписів (версія від 12 грудня 2016 року), з яких всього 6 збирали підписи на платформі  Відкрите Міністерство. Ініціативи багатьох громадян просто не отримували достатньої підтримки. Крістенсен та ін. (2016) підрахували, що авторам 44,9% ініціатив навіть не вдалося зібрати більше 100 підписів. Ще 48,1% не дотягли до 10 000 підписів. Таким чином, збирання 50 тис. підписів не є легким завданням і виявляється тим порогом, який перешкоджає створенню додаткового навантаження на парламент (Heikka 2015).

Відкритому Міністерству вдалося змінити закон лише в одному випадку. Проте якість законодавчої пропозиція не завжди є задовільною. Навіть ініціатива легалізувати одностатеві шлюби була розкритикована Комітетом з правових питань Едускунти за «технічні недоліки» (Edwards, De Kool 2016: 59). Тим не менш, законопроект був прийнятий парламентом у листопаді 2014 року. Здебільшого допомогло те, що прем'єр-міністр Александр Стубб, висловився на користь ініціативи у відкритому листі до парламентського голосування.

Цікаво, що низький вплив, - лише 3% від загального числа поданих петиції було розглянуто в Парламенті Фінляндії – не змусив учасників у ньому сумніватися. Цілком навпаки. Виходячи з опитування учасників Відкритого Міністерства, виявляється, що учасники готові прийняти відсутність бажаного результату, якщо вони сприймають процес як загалом справедливий. 83% громадян Фінляндії позитивно оцінили поліпшення процесу встановлення парламентського порядку денного шляхом впровадження громадських ініціатив. Це відповідає висновку, що е-інструменти частіше є успішним громадянським інструментом, але не є переконливим інструментом встановлення політики (Kies et al, 2013). Іншими словами, інструменти на кшталт Відкритого Міністерства забезпечують додаткову цінність для учасників через створення спільноти, але страждають від відсутності прямого або навіть непрямого політичного впливу.