Активність та відповідальність народних депутатів: перша сесія ВРУ

11 січня 2013 року завершилася перша сесія Верховної Ради України VII скликання. Протягом неї відбулося шість пленарних засідань, на основі яких можна оцінити і перші результати роботи парламентарів. Відповідно до чинного законодавства народні депутати перед Українським народом як уповноважені ним представники. Втім, виконання обов’язків депутатів без всебічної поінформованості виборців щодо діяльності їх обранців в єдиному органі законодавчої влади не можливе. У зв’язку з цим, Громадянська мережа ОПОРА систематично оприлюднюватиме оперативні огляди різних аспектів діяльності Верховної Ради України протягом 2013 року.

Відвідуваність пленарних засідань народними депутатами України

Присутність народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради є їх прямим обов’язком, передбаченим Конституцією України та Законами України. Ігнорування депутатами пленарних засідань свідчить про їх безвідповідальне ставлення до виконання власних повноважень та підриває законні основи функціонування українського парламенту. Відсутність окремих членів парламенту на пленарних засіданнях призводить до неперсонального голосування під час розгляду питань порядку денного, що є грубим порушенням Конституції України. Натомість, добросовісне виконання депутатами своїх обов’язків та їх особиста участь у пленарних засіданнях є запорукою законності та легітимності рішень Верховної Ради України.

За підрахунками ОПОРИ, протягом першої сесії парламенту найбільш дисциплінованими виявилися депутати фракції ВО «Свобода», показник відвідуваності пленарних засідань яких складає 99 %. Високий рівень продемонстрували фракції «УДАРу» та КПУ – по 96 %. Менш відповідальними виявилися члени фракцій Партії регіонів та ВО «Батьківщина». Їх рівень відвідуваності складає 88 % і 87 % відповідно. Лідером за кількістю прогулів є умовна група позафракційних депутатів, які були присутні на 84 % від усіх засідань.

У індивідуальному антирейтингу найбільших гультяїв перше місце посідає депутат від Партії регіонів Юрій Іванющенко. Він пропустив 83 % пленарних засідань парламенту. Ще п'ять депутатів (один з фракції ВО «Батьківщина», три з Партії регіонів і один позафракційний) не відвідали більшість (67 %) засідань Ради. Це – Ігор Скосар, Артем Щербань, Павло Балога, Олександр Волков та Андрій Табалов. Ще 15 народних депутатів пропустили половину засідань Верховної Ради України.

Активність народних депутатів України щодо підготовки депутатських запитів

Запит народного депутата України належить до ключових механізмів здійснення ним контролюючих функцій. За допомогою запиту парламентарі можуть затребувати від органів влади суспільно важливу інформацію, звертати увагу посадовців на необхідність вирішення проблем громадян чи ініціювати розслідування зловживань та порушень. Активність щодо направлення запитів також є ознакою зацікавленості депутата у підтримці постійного зв’язку із виборцями, захисті їх законних прав та інтересів.

Протягом першої сесії парламенту сьомого скликання було оголошено 73 запити народних депутатів України. Найбільшу кількість внесли члени фракцій ВО «Свобода» (24 запити) та ВО «Батьківщина» (18 запитів). Члени фракції КПУ – 11, Партії регіонів – 9, партії «УДАР» – 7. Позафракційні депутати підготували 4 запити. Депутатські запити більш активно використовують опозиційні фракції, оскільки вони є доступним для них механізмом контролю за діями влади.

Із 73 запитів, підготовлених народними депутатами України, 29 стосуються захисту інтересів громадян та колективів. У 26 запитах депутатами ініціюються розслідування щодо незаконних дій, порушень та зловживань посадових осіб різних рівнів. На третьому місці за пріоритетами народних обранців є інфраструктурні проблеми виборчих округів – 14 запитів. 4 запити стосуються політичних проблем та законодавства. У той же час, депутати-мажоритарники від фракції Партії регіонів найчастіше ініціювали перед урядовими структурами інфраструктурні проекти для виборчих округів, в яких обирались.

Народні депутати України сьомого скликання найбільше зверталися до Кабінету міністрів України, Прем’єр-міністра, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (усього 59 адресатів, у т.ч. у 29 запитах відповідачем зазначено Прем’єр-Міністра України Миколу Азарова). У 28 запитах депутати звертаються до Генерального прокурора України Віктора Пшонки та органів прокуратури. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування фігурують у 5 депутатських запитах. Протягом першої сесії Верховної Ради України було оголошено лише один запит до Президента України, але його не підтримав депутатський корпус. Це пов’язано зі спеціальною процедурою направлення запитів Президенту України, що вимагає голосування більшості депутатів парламенту. Враховуючи склад провладної парламентської більшості, запити опозиційних депутатів до Віктора Януковича навряд стануть поширеною практикою.

ПОВНА ВЕРСІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Відвідуваність депутатами Верховної Ради України пленарних засідань І сесії VII скликання

Протягом перших двох місяців роботи новообраної Верховної Ради найбільш дисциплінованими виявилися депутати фракції ВО «Свобода», показник відвідуваності яких складає 99 %. Фракції «УДАРу» та КПУ продемонстрували дещо менший і однаковий рівень участі своїх депутатів у засіданнях ради – 96 %. Відвідуваність фракцій Партії регіонів та ВО «Батьківщина» пленарних засідань парламенту становила 88 % і 87 % відповідно. Найменш дисциплінованими виявилися позафракційні депутати – показник 84 %.

Список найбільших парламентських гультяїв за результатами роботи першої сесії новообраної ради разом очолює депутат від Партії Регіонів – Юрій Іванющенко, він був присутній під час 83 % пленарних засідань парламенту. Ще п'ять депутатів (один з фракції ВО «Батьківщина», три з Партії регіонів і один позафракційний) пропустили більшість (67 %) засідань ради. Це – Ігор Скосар, Артем Щербань, Павло Балога, Олександр Анатолійович Волков та Андрій Табалов. 15 народних депутатів пропустили половину засідань Верховної Ради.

Методологія оцінки

Для аналізу відвідуваності народними депутатами пленарних засідань Верховної Ради України використовувалися дані щодо письмової реєстрації кандидатів оприлюднені на веб-порталі ВРУ (http://iportal.rada.gov.ua/). Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів особисто на підставі посвідчення народного депутата та власноручно поставленого підпису парламентаря. Саме дані письмової реєстрації є підставою для нарахування виплат народному депутату за час участі в пленарних засіданнях Верховної Ради (ч.4 ст.26 Регламенту ВРУ).

Дані реєстрації кандидатів у залі засідань Верховної Ради за допомогою електронної системи не бралися до уваги з огляду на практику голосування (реєстрації) «чужими» картками.

При остаточному підрахунку і визначенні найбільших гультяїв також враховувалася інформація про наявність/відсутність публічних виступів кандидата у залі засідань Верховної Ради. У випадку, коли офіційно зафіксовано, що депутат мав публічний виступ на засіданні парламенту, але письмово не зареєструвався перед відкриттям засідання – вважається, що депутат був присутній.

2. Депутатські запити: кількісний та якісний аналіз

Відповідно до Закону України «Про статус народних депутатів України» запит до Президента України, Кабінету міністрів України, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств будь-якої форми власності належить до ключових прав народного депутата України. За своїм функціональним призначенням, депутатський запит є вимогою народного депутата чи групи народних депутатів України до органу влади, підприємства чи установи дати офіційну відповідь з питань, які віднесені до їх компетенції. Органи влади або інші організації зобов’язані у п’ятнадцятиденний строк повідомити народного депутата України про результати розгляду питань, які порушені у його запиті. За зверненням не менше однієї п’ятої від загального складу депутатського корпусу, Верховна Рада України після відповіді органу влади чи установи на запит може організувати обговорення та прийняти відповідне рішення. Таким чином, запит є одним із основних механізмів реалізації контролюючої функції народного депутата України.

Аналіз запитів, які були оголошені протягом першої сесії ВРУ VII скликання

Відповідно до Закону України «Про регламент Верховної Ради України» в дні пленарних засідань парламенту щоп’ятниці надається 30 хвилин для оголошення запитів народних депутатів України та прийняття рішення про їх підтримку. Запити до Кабінету міністрів України, інших органів державної влади та місцевого самоврядування, установ та підприємств оголошуються на пленарному засіданні, але не потребують прийняття парламентом окремого рішення[1]. Для направлення запитів Президенту України існує окрема процедура. Спочатку запит має бути підтриманий не менше ніж однією третиною від конституційного складу парламенту (150 депутатів). Після цього Верховна Рада України повинна ще простою більшістю проголосувати за направлення запиту Президенту України (226 депутатів).

На пленарному засіданні 11 січня 2012 року вперше за VII скликання Головою Верховної Ради України оголошено 73 запити народних депутатів України, з них один – Президенту України (див. повний перелік запитів у табл.4) Запит народного депутата України М.Катеринчука до Президента України щодо стану виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» не підтриманий депутатським корпусом. За направлення цього запиту В.Януковичу проголосувало лише 158 депутатів при мінімально необхідній кількості голосів – 226. Усі інші запити не підлягали окремому голосуванню та після оголошення автоматично направлялися різним органам влади.

Кількість запитів народних депутатів України

Найбільше запитів було оголошено від фракцій ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина». У загальній кількості документів дещо переважають запити депутатів, обраних у одномандатних округах. Усі дев’ять запитів від членів фракції Партії регіонів внесені депутатами-мажоритарниками. Також було оголошено 4 запити від позафракційних депутатів (по 2 від В.Литвина та О.Ляшка).

Тематика депутатських запитів.

За проблематикою депутатські запити найбільше стосувалися захисту законних прав та інтересів окремих громадян та трудових колективів. Вони стосувались проблем із виплатою заробітної плати, недопущення закриття підприємств та бюджетних установ, дотримання прав людини тощо. Депутати також активно ініціюють перед правоохоронними органами розслідування дій та порушень посадових осіб усіх рівнів. Частина парламентарів почали залучати бюджетні ресурси для вирішення інфраструктурних проблем своїх виборчих округів.

Розподіл запитів народних депутатів України за адресатами

Найчастіше адресатами депутатських запитів виступали Прем’єр-Міністр України, Кабінет міністрів України, центральні органи виконавчої влади (усього 59 адресатів, у т.ч. голова Уряду Микола Азаров фігурує у 29 запитах). Другу позицію за рівнем затребуваності займає Генеральний прокурор України, який зазначається у 28 депутатських запитах. До інших інституцій та посадових осіб народні депутати України зверталися у значно меншій мірі. До Президента України було внесено лише один запит, але й він не знайшов підтримки сесійного залу.
Короткий огляд депутатських запитів ( із розподілом по фракціях)

Депутати фракції Партії регіонів

Депутатські запити членів фракції Партії регіонів найбільше стосуються залучення ресурсів на вирішення місцевих інфраструктурних проблем, окремі – погашення заборгованості із заробітної платні на державному підприємстві та розслідування незаконних дій посадовців комунального підприємства.

Депутати фракції ВО «Батьківщина»

У запитах депутатів фракції ВО «Батьківщина» переважають ініціативи щодо розслідування незаконних дій посадових осіб різних рівнів. Зокрема, народний депутат України С. Власенко ініціює перед Генеральним прокурором України питання щодо перевірки можливості причетності міністра юстиції України О. Лавриновича до корупційних дій, пов'язаних з укладанням контракту з американською фірмою «Скаден». Власенко також звернувся до правоохоронних органів із запитом щодо систематичного порушення базових прав людини, які застосовуються до Юлії Тимошенко. Народний депутат України Володимир Ар’єв звернувся до Кабінету міністрів України та Генеральної Прокуратури України щодо притягнення до відповідальності державних чиновників, які допустили незаконне функціонування закладів грального бізнесу. У той же час А.Павловський у запиті до Генеральною прокуратури України ініціює перевірку численних порушень норм виборчого законодавства окружною виборчою комісією одномандатного виборчого округу № 11 (Вінницька обл.).

Депутати ВО «Батьківщина» піднімають питання захисту законних інтересів громадян та трудових колективів. До прикладу, депутат І. Купрейчик акцентує увагу на «катастрофічному» стані промислової безпеки на вугільних підприємствах міста Дзержинська Донецької області. Депутати В. Бойко, М. Апостол, В. Деревляний звертаються до Прем’єр-міністра України щодо фінансування у повному обсязі виплат заробітних плат бюджетних працівників Тернопільської області (див. табл.7).

Депутати фракції «УДАР»

У своїх депутатських запитах члени фракції «УДАР» концентрують увагу на проблемах захисту інтересів громадян та розслідуванні порушень та зловживань (див. табл.7). До прикладу, депутат Р. Сольвар піднімає перед Міністром фінансів України питання щодо невиплати щорічної грошової премії за 2012 р. вчителям однієї зі шкіл Фастівського району Київської області. В. Кличко та І. Геращенко ініціюють перед Генеральним прокурором скасування рішення Київської міської ради про передачу ПАТ «УКРРЕСТАВРАЦІЯ» земельної ділянки, на якій знаходиться будівля Гостинного двору (м. Київ). Депутат С. Каплін звертається до органів прокуратури щодо недопущення рейдерського захоплення підприємств групи «Ай Ді Ей Груп Юкрейн» (виробник мінеральних вод).

Депутати фракції ВО «Свобода»

Депутати ВО «Свобода» найчастіше звертаються з питаннями захисту інтересів громадян та ініціюють розслідування. До прикладу, А. Іллєнко звертається до Генеральної прокуратури з питань перевірки фактів бездіяльності правоохоронних органів щодо спроб незаконного заволодіння житлом Ганни Москаленко (ця ситуація стала широко відомою[3]). Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок акцентує увагу на проблемах Житомирського обласного педагогічного ліцею. Депутат І. Сабій звертається до Прем’єр-міністра України щодо недопущення закриття Хмельницького хлібокомбінату товариства «Стіомі-Холдінг» та звільнення його працівників. Депутати І. Мірошниченко та А. Мохник надіслали Голові СБ України запит щодо наявності у народних депутатів України VII скликання громадянства інших держав. Крім цього, А. Мохник звертається до Генерального прокурора України щодо забезпечення об'єктивного розслідування фальсифікації виборів в одномандатному виборчому окрузі № 223, місто Київ.

Депутати фракції КПУ

Члени фракції КПУ звертаються з запитами щодо проблем захисту інтересів громадян та трудових колективів. Зокрема, І. Спіріна до Прем’єр-міністра України щодо погіршення умов праці керівників медичних комунальних закладів Дніпропетровської області, яка бере участь у пілотному проекті реформування системи охорони здоров'я. Депутат О. Присажнюк ініціює перед М. Азаровим питання збільшення фінансування Національної академії наук. О. Зубчевський приділив увагу політико-гуманітарній проблемі – відповідності експозиції «Народна війна», організованої товариством «Меморіал» ім. Василя Стуса, навчальним програмам закладів освіти.

Позафракційні депутати

В. Литвин та О. Ляшко підготували по два запити. Зокрема, В. Литвин до Прем’єр-міністра щодо погашення кредиторської заборгованості перед місцевими бюджетами міста Новоград-Волинського, Ємільчинського, Новоград-Волинського і Червоноармійського районів Житомирської області, які входять до його виборчого округу