Як політичні партії агітують «в шкурах» громадських організацій

Закони України – про політичні партії, про громадські об’єднання, про вибори – якось дивно між собою корелюються, так ніби творці одного з законів уявлення не мали про зміст двох інших. То чому б політикам не використати законодавчі шпарини? Чому б політичній партії не розділитись на дві команди, одна з яких прикинеться громадською організацією? Деякі так і роблять. Навіщо? Бо громадським організаціям іноді дозволено те, що партіям зась. 

Нагадаємо собі, насамперед, що таке передвиборна агітація. Це здійснення будь-якої діяльності для спонукання виборців голосувати за кандидатів або не голосувати за них. І будь-яка активність, поєднана з демонструванням назви, символіки чи логотипів політичної партії може трактуватись як агітація. Але ж є періоди, законодавство забороняє або «не зовсім дозволяє» партіям і кандидатам здійснювати агітацію – у «день тиші» напередодні голосування, наприклад, або у дні від старту виборчої кампанії до реєстрації кандидатів та відкриття виборчих фондів. Що ж робити політсилам, які хочуть агітувати буквально завжди? Або відверто порушувати правила, або – вдатись до мімікрії, маскуватися, одягтися в овечу шкуру, створити свого клона і сказати: «Це не я і емблема не моя»…

Тому деякі політсили мають «дочірні» громадські організації, іноді навіть з ідентичними назвами та логотипами. І з тими самими членами в обох структурах. І можна влаштовувати різні «руханки» в недозволений законом час і за недозволений законом кошт, за участі партійців, використовуючи партійні прапори, гасла і намети. Але при цьому запевняти в такому типовому стилі: «Ні-ні, ми це робимо не як партія «Всеукраїнське об’єднання народних-всенародних», а як громадська організація «Всеукраїнське об’єднання народних-всенародних». Це ж різні речі!»

До таких прийомів (власне, до маніпуляцій) політичні сили вдаються і на нинішніх місцевих перегонах, оскільки здійснення ними агітації до початку встановлених законом строків (до прийняття відповідною територіальною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів), також фінансування їхньої агітації не з виборчого фонду кандидатів чи партій могло б трактуватись як порушення Закону «Про місцеві вибори».

Хтось запитає: а можна так називати громадські організації, щоб вони були чиїмись тезками? Законодавець із цього приводу передбачив дещо, але не все. У частині 4 ст. 10-ї Закону України «Про громадські об’єднання» читаємо:«Власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань або громадських об'єднань, повідомлення яких прийнято в установленому цим Законом порядку». Про заборону тотожності назв ГО з назвами ПП не йдеться. Отже, що не заборонено…

І такі громадські організації активно діють, і не переймаються, що виборцю нерідко буває важко розрізнити, хто ж це такий дієвий і хороший – партія чи громадська організація. От, наприклад, у Вінниці на День міста (ще до реєстрації кандидатів і відкриття виборчих фондів) встановили стенд із написом «Самопоміч». Навколо нього навіть виник певний конфлікт, який отримав своє продовження в Інтернеті. Так, співорганізаторка благодійного проекту вимагала від представників «Самопомочі» «не робити це сьогодні і на цьому місці» (тобто не встановлювати свій стенд і не влаштовувати «навчання агітаторів», як вона написала, поруч із фотовиставкою про бійців АТО)... На це лідер обласної партійної організації «Самопомочі» заявив, що «акція проводилась ГО «Самопоміч», а не політичною партією. І це не навчання аніматорів, а захід, приурочений вивченню проблематики міста, опитування громадян щодо повсякденних проблем, які вони бачать, і як їх можна вирішити, щоб наше місто стало ще більш успішним…». Тобто ніяка не партія. Треба, мовляв, розрізняти.

Також е є, наприклад, Громадська організація «Громадський рух «Народний контроль», осередок якої діє і на Вінниччині. Чи має ця структура щось спільне з політичною партією «Громадський рух «Народний контроль», чи ні - ніхто, певно, навіть гадки не має. І, напевно, кожен знає, що встановлення наметів з логотипами та різні PR-заходи влаштовувала протягом саме громадська організація, а не «співзвучна» партія. Бо ж партія ще не мала ні кандидатів, ні фонду, як же вона могла агітувати?

А на сайті «Vlasno.info» є ціла «Сторінка народного контролю», де розповідається, як «після втручання Народного Контролю» встановили люк, прибрали у дворі, обрізали гілку, продовжили автобусний маршрут, «накрили» ігрові автомати тощо. І читач може собі здогадуватися, що, можливо, на цьому сайті ті публікації про «Народний контроль», які позначені зірочками і написом «На правах реклами», розповідають про партію, а ті, які не позначені – про однойменну громадську організацію…

Але можна піти у своїх агітаційних апетитах іще далі. От, скажімо, членами партій можуть бути громадяни, що досягли 18-річного віку. Закон також каже, що учасниками передвиборної агітації можуть бути лише особи, які досягли виборчого віку. Тобто зробити своїми агітаторами дітей партія не може (як за це покарають – неясно, та все ж…). Але ж хочеться. Вихід є – молодіжні й дитячі ГО. Адже і членами, і навіть засновниками молодіжних і дитячих громадських організацій можуть бути особи, які досягли 14-річного віку. Називаєш своє об’єднання Дитячо-юнацька громадська організація «Всеукраїнське об’єднання народних-всенародних»  - і вперед, хлопчики й дівчатка, до партійних наметів, з прапорами, листівками і газетами.

У тій же Вінниці в той же День міста відбувалося молодіжне спортивне змагання за сприяння «Батьківщини молодої». Звісно, Громадської організації «Батьківщина молода», аж ніяк не партії «ВО «Батьківщина» (хоча навіть «Вікіпедія» каже, що «Батьківщина молода» - це молодіжне крило ВО «Батьківщина»). А їхні «юні побратими» на Волині примудрилися долучити до пропаганди «партійного крила» не те що юнаків, а навіть дітлахів. «Вихованці дитячого табору перенесли на тротуар символіку нашої держави та елементи прапора ГО «Батьківщини молодої», котрі були організаторами цього дійства», - читаємо і дивимося фото на сайті тамтешнього осередку ГО «Батьківщина молода».

Отже, «під прикриттям» громадських організацій можна залучати до партійного життя і до агітації дітей? А як щодо іноземців? А як стосовно залучення для фінансування партій і на агітацію іноземних коштів? Партіям таке заборонено. Але…

«Громадські об'єднання можуть здійснювати співробітництво з іноземними неурядовими організаціями та міжнародними урядовими організаціями з дотриманням законів України та міжнародних договорів України...», - каже ч.2 статті 6-ї Закону України «Про громадські об’єднання».

А в пункті 1 ст. 7 того ж Закону сказано: «Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років».

Уявімо собі картину: ГО «Всеукраїнське об’єднання народних-всенародних» активно діє в Україні, а заснував 14-річний японський шейх Сандей Путінович Ротшильд, громадянин Панами. Або таку: ГО «Всеукраїнське об’єднання народних-всенародних» виграла грант від Фонду панамської демократії шейха Сандея… Неможливо? То деякі громадські організації заздалегідь самі себе дискримінують, називаючись так як партії і позбавляючи себе можливості здобути міжнародні грантові кошти? А якщо інакша назва і зв'язок з партією приховати?..

Власне, діяльність громадських об’єднань, які мають свої оригінальні назви і або приховують свій зв'язок із партіями, або йдуть із ними на взаємовигідну передвиборчу співпрацю – теж цікава й широка тема.

Прикладів громадянської активності, посиленої перед виборами, чимало. Наприклад, у Вінниці в наметах із логотипами «ГО «Вінниця – безпечне та комфортне місто» Андрій Ковальов» людям безкоштовно вимірювали тиск. Звісно, громадянська активність – це похвально… Але за дивним збігом обставин Андрій Ковальов виявився кандидатом до міськради від партії «Самопоміч».

В одному з мікрорайонів Вінниці активізувалась ГО «Пирогово – єдина громада» - влаштовує дитячі свята, юридичні консультації, безкоштовні прийоми лікарів… Вгадайте, чи не балотується лідерка цієї громадської організації до міськради (теж від «Самопомочі»)?

Ще одне громадське об’єднання – ГО «М. А. К.» –  виявляє активність, встановлює лавочки з дарчим написом у селі під Козятином... Потім повідомляє, що представники Громадської організації «М.А.К» йдуть на місцеві вибори від партії «Сила людей».

Громадська організація під назвою «15 громада» діє на Вінниччині вже кілька років (очолюється генерал-майором СБУ Василем Вовком). Створена, звісно, не суто під вибори, просто відстоює інтереси населення виборчого округу №15... А недавно виборці дізнались, що «Громадська  організація «15 громада» в особі почесного голови громадської організації Василя Вовка та політична партія «Громадський рух «Народний контроль» в особі лідера партії Дмитра Добродомова, підписали Меморандум про партнерство та співробітництво»...

Як уже наголошувалось, що не заборонено законодавством, те дозволено. Але чи не забагато в нинішніх виборчих перегонах маніпуляцій, напівправди, майстерного (а іноді й не дуже) оминання недосконалих статей закону? Невже політики сподіваються, що виборець не навчиться розрізняти визначення: громадська організація діє «для захисту прав і свобод», а політична партія – «прагне до реалізації своєї мети шляхом боротьби за державну владу і її використання»?