Як пережити зиму?
5 серпня відбулася прес-конференція експертів групи із енергоефективності Реанімаційного Пакету Реформ. Експерти озвучили першочергові кроки для громадян, які потрібно зробити, щоб підготуватися до зими.
Олег Козачук, президент Асоціації з енергоефективності та енергозбереження відзначив: "Першим кроком, який повинен вивести Україну з енергетичної кризи повинна стати енергоощадність. Адже наразі Україна банально "спалює" свій ВВП, не застосовучи заходів з енергозбереження». Експерт відзначив, що за 5 місяців роботи не здійснено вагомих кроків для зниження енергоспоживання та забезпечення реалізації енергоефективних рішень. Держава не створила привабливий інвестиційний клімат та умови для освоєння інвестиційних коштів. Не внесено суттєвих змін до наступних ключових законів: "Про енергозбереження", "Про теплопостачання", "Про електроенергетику». Не прийнято законопроектів "Про комерційний облік комунальних послуг", "Про енергоефективність будівель", пакету щодо ЕСКО.
Микола Браславець, представник державного агентства "Держенергоефективність" представив структуру газоспоживання в Україні і зазначивши, що газу власного видобутку вистачає для побутових потреб населення. Для підпрємтв-виробників теплової енергії використовується дорогий імпортний газ, проте продається за дешевою ціною. Окрім того, тарифи до підвищення 1 листопада не покривали собівартості. Заборгованість підприємств ТКЕ та ТЕЦ за спожитий за становить близько 19 млдр. грн., що становить 89 % від усього загального боргу. "Ціна газу для населення становить 1309 грн. з ПДВ за 1 тис. м3 газу, а для промисловості - понад 6000 грн. Ми повинні прийти до "вирівнювання" ціни на газ, щоби спрямувати субсидії, які надаються державою Нафтогазу, на енергоефективність" - продовжив думку колеги Гергій Гелетуха, голова Біонергетичної асоціації України. Він також зазначив, що за даних умов вартість гігакалорії тепла, виготовленої з біомаси, є набагато вищою, ніж вартість гігакалої із "субсидованого" газу. Тому рішення Уряду щодо компенсації різниці у вартості виробникам альтернативної енергетики є позитивним. Однак, експерт наголосив на необхідності комплексного підходу до реформування та прийняття плану заміщення газу альтернативними видами палива.
Святослав Павлюк, експерт Energy Cities подякував президенту сусідньої держави, який зробив найбільше для енергонезалежності України, змушивши українців економити енергетичні ресурси. "Я знаю лише дві країни, де відсутній облік енергоресурсів - це Туркменистан, де газ коштує 4 долари за 1 тис.м3 та Україна, де газ найдорожчий у Європі. Тому першим кроком повинен стати тотальний облік - заборонити продавати енергоресурси без встановлення приладів обліку. За чий рахунок буде встановлюватися загальнобудинковий лічильник і хто це буде робити - це інше питання, варіантів може бути декілька". Також експер розповів про важливість управління енергозбереженням у містах і необхідність запровадження посад енергоменеджерів. Пан Павлюк наголосив, що енергозбереження потрібно починати зі споживача, аби не повторити помилок сусідньої Польщі, яка спершу здійснила модернізацію теплогенерації, в результаті чого отримала зайві потужності, та необхідності створення фінансового механізму для підтримки енергоощадних заходів для населення.
саме населення повинно стати основним партнером держави у реалізації політики енергоощадності
Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних програм Громадянська мережа ОПОРА, зауважила: "Оскільки втрати енергоресурсів у будівлях становлять 40-70%, то саме населення повинно стати основним партнером держави у реалізації політики енергоощадності. На жаль, ми змушені констатувати, що держава саботує проведення просвітницько- інформаційної кампанії, не пояснюючи своїх кроків, і діє в інтересах монополістів, ще більше поглиблюючи монополії і не дає розвиватися потенційно конкурентним ринкам. Що на сьогодні знає населення - окремі "фрагментарні" речі, які не складаються в єдину картину: а) тарифи підвищиляся і будуть підвищуватися, а можливості вплавати на якість послуг немає, б) у нас обмежений запас газу, в наслідок чого варто очікувати холодних осель та відсутності гарячої води. І що робить населення? Масово "латково" утепляється, особливо не задумуючять про дотримання технології та про шкоду, яка завдається при цьому сусідам в наслідок скупчення вологи та можливого утворення "грибка", а також встановлює бойлери, щоби була гаряча вода, не задумуючись про те, що електричні мережі в будинках не розраховані на таке навантаження і про можливі наслідки. У той же час можна цьому запобігти, якщо би держава зробила дві речі: 1) повідомляла українцям про комплексний план енергозбереження та пояснювала усі свої кроки і можливі вигоди від них в майбутньому, 2) правдиво роз’яснювала права і обов’язки власників. Насамперед, чітко заявити, що що держава не повинна капітально ремонтувати, утеплювати та модернізувати приватне житло. Так як тягар утримання власності лежить на співвласниках - власнихах приміщень у будинках. Держава ж зобов’язана сприяти відповідним зусиллям власників приватного житла, надавши прості і зрозумілі механізми прийняття колективних рішень (протягом кількох років не приймається закон "Про собливості здійснення права власності у багатоквартиних будинках", який дозволяє приймати рішення без створення юридічної особи - ОСББ, та зміни, які вирішують проблеми дічих ОСББ) та механізм пітримки енергозберігаючих заходів, однаковий для всіх".
Експерти РПР напрацювали бачення нової політики у сферах енергоефективності споживання енергоресурсів та розвитку виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. Зараз на доопрацюванні знаходяться близько 10 законопроектів, що покликані відчутно реформувати дану сферу.
Представники РПР переконані, що не можна бездіяльність виправдати війною, адже Україні потрібно змінити правила гри – і для держави, і для громадян.
