Про вінницьку «джинсу» і «самолюстрацію»
Нагадаємо, що законодавство передбачає необхідність маркування будь-якої рекламної інформації саме словом «Реклама» (або «На правах реклами»). Що стосується політичної реклами та виборчої агітації, то й вона, відповідно, має позначатися словами «Політична реклама», «Політична агітація» чи «Передвиборча агітація». Проте, на жаль, досі не до всіх політиків і не до всіх засобів масової інформації дійшло усвідомлення того, що агітацію треба маркувати. Тобто що читачів-слухачів-глядачів не треба вводити в оману, підсовуючи їм «джинсу» - агітки замість нормальних новин…
Серед друкованих ЗМІ Вінниччини лідерами за такою немаркованою політичною агітацією під час травневих президентських перегонів були газети «33-й канал» та «Вінниччина». І якщо у «Вінниччині» тепер, під час парламентської кампанії, платні матеріали від суб’єктів виборчого процесу стали маркувати словами «Політична агітація» (вкінці публікації, після імені автора), то «33-й канал» так і не поступився пальмою «джинсової першості». Цікаво, до речі, що наявність джинси була одним з аргументів, щоб «люструвати» колишню головну редакторку «Вінниччини», натомість «33-й канал» гуртує у своєму колективі відомих медійних діячів, які позиціонують себе як люстратори та євромайданівці.
І про тимошенківців, і про порошенківців, і про екс-регіоналів, і про «радикалів», і про колишню членкиню фракції компартії, і про свободівців, і про проросійських «опозиціонерів», і про самовисуванців… Усім знаходиться місце на сторінках газети, і всіх їх тут буцімто не рекламують.
«Олександр Качур: «Третього майдану не повинно бути. Ми зобов'язані змусити президента працювати по-новому!»;
«Що ви думаєте за постійний процес виборів у державі? При цьому невдоволеність людей все одно збільшується?»;
«Володимир Гройсман представив команду Вінниччини від Блоку Петра Порошенка»;
«Роман Стаднійчук: У новому парламенті не місце комуністам, брехунам та зрадникам»;
«Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)» №27 заявляє: «Відповідальність має прізвища»;
«Політика влади веде країну в економічну прірву»;
«Полковник Руслан Шевчук: «Настав час усім українським патріотам та чесним людям згуртуватися й змінити українські реалії на краще»;
«Реформатор чи «вовк в овечій шкурі»?»;
«Оксана Калетник: «Щоб наступив мир, треба бути разом із людьми»;
«Чи будуть збільшені пенсії?»;
«Опитування. В окрузі №14 лідирує екс-регіонал Віктор Жеребнюк»;
«Анатолій Гриценко і питання стоматології»;
«Позачергові вибори - народна люстрація законодавчої влади. Як правильно її провести?»;
«Де Путін шукатиме нову «п'яту колону» в Україні?»;
«Час єднатися»;
«Людмила Щербаківська: «У парламенті я захищатиму інтереси села»;
«Геннадій Кравченко: «Я приведу в регіон інвесторів з капіталом 60 мільярдів»;
«Віталій Поштарук: Гроші, зібрані в регіоні, повинні залишитися у громади»;
«Люстрація без наркозу від Ляшка»;
«Борис Максимчук: Чому вінничани не знають свого народного депутата?»;
«Олександр Мельник: «Солейко - ініціатор ненависної медичної реформи»;
«Володимир Базелюк: «День армії України святкуємо на Покрову»;
«Вірю в те, що ви оцінюєте людей за їхніми справами»…
І це заголовки лише з одного номера тижневика.
Звісно, не один «Тридцять третій» вдається до такої редакційної політики. Заробити на виборах хоче більшість ЗМІ, а деякі районні газети – не просто заробити, а сяк-так вижити. І слід визнати, що штаби політсил та висуванців у нардепи часто не хочуть, щоб коло їхнього матеріалу ставився хоча б значок «Р» чи «зірочка» - щоб читач якнайменше розумів, що йому «впарюють локшину». Деякі штабісти так і кажуть медійникам, що з позначкою «Реклама» нічого публікувати не будуть. А заробити ж треба… Отже, маємо справжню медійну корупцію.
Що стосується інтернет-ЗМІ області, то на інформаційних сайтах коло заголовків матеріалів з піаром політиків та партій деколи ставляться хоча б «зашифровані» позначки. Наприклад, червоні літери «PR» іноді пише сайт «ILikeNews», хоча значна частина його публікацій з ознаками замовності лишається не маркованою належним чином; букву «Р» у червоному прямокутничку ставить іноді «Винница. іnfo»; значком «П» в синенькому кружечку зрідка маркує політрекламу «ВінницяОК»; словом «реклама» в дужках після заголовка позначає частину подібних матеріалів «Винница Daily»… Але до повної чесності та прозорості ще далеко - і в паперових виданнях, і в електронних. На що ж сподіватись – на жорсткіші закони, на «праведний гнів» читачів-покупців-передплатників, чи на «самолюстрацію», тобто совість?
«Висновки можуть бути неоднозначними, адже ми всі розуміємо, що в теперішній ситуації засоби масової інформації виживають як можуть, та через таке «виживання» люди, які вірять газетам, радіо, телебаченню, можуть зробити неправильний вибір, а помилкових виборів нам і так вистачило у минулих роках», - пишуть на сторінці ГО «Інститут масової інформації» фахівці, які моніторять замовні матеріали політиків в українських ЗМІ, щоб «країна знала своїх героїв».
Юрій Сегеда, регіональний представник ІМІ
