Головна Новини та публікаціїВідеоНапрямки роботиПро насКонтакти ОПОРА - центральний сайт
ОПОРА у Facebook ОПОРА у Twitter ОПОРА у Google+ vkontakte ОПОРА у Picasa
Головна » Новини та публікації » Успішні стратегії розроблені за участю громадськості (досвід Австралії, Канади та США)

Успішні стратегії розроблені за участю громадськості (досвід Австралії, Канади та США)

Стратегія розвитку мистецтва (Мельбурн, Австралія)

Стратегія розвитку мистецтва міста Мельбурн на 2014 – 2017 роки – документ, який став основою для розвитку мистецтва міста, адже має чіткі цілі та зобов'язання.   Стратегія побудована навколо шести основних тем, які виникли в ході бесід із громадою:

- зв’язок (митець та аудиторії можуть спілкуватися та взаємодіяти один з одним);

- активізація (митці здатні активізувати громадськість);

- простір (митці вміють представляти, працювати та жити в місті Мельбурн);

- фінансування (митців підтримують для тестування, розробки та реалізації ідей);

- визнання (митці визнаються за їх внесок у креативне місто);

- спадщина (митці можуть динамічно досліджувати, інтерпретувати та переосмислити спадщину міста).

 

Підтримка мистецтва є пріоритетом для міста Мельбурн. Протягом багатьох десятиліть влада приділяла значну увагу мистецтву, сприяючи творчим експериментам, заохочуючи митців, сприяючи участі, а також об'єднуючи мистецтво та людей в центрі міста. У 2014 році влада міста Мельбурн вирішила витратити більше 14 мільйонів доларів на підтримку митців та мистецьких заходів у Мельбурні.

Стратегія розвитку мистецтва міста Мельбурн 2014-2017 років є основою для інвестицій міста у мистецтво. Це дає чіткі рамки для наступних трьох років, визначаючи цілі та викладені владою зобов'язання. Ці зобов'язання спрямовані на підтримку бачення влади для сміливого,  натхненного, стійкого і творчого міста. На відміну від попередніх планів мистецтва, ця стратегія стала продуктом співпраці між містом Мельбурн та тими, які безпосередньо впливають на розвиток мистецтва: художниками, зацікавленими сторонами галузі мистецтва та громадськістю.

Впродовж листопада 2013 року розпочався широкий процес залучення громадськості: мешканців просили дати відповідь на такі питання:

- Що ви любите у мистецтві Мельбурн?

- Як виглядає сміливе та натхненно-креативне місто?

- Як місту Мельбурн заохочувати мистецтво та творчість?

Відкритий характер питань сприяв отриманню різноманітних, а часто й детальних відповідей.  За допомогою опитувань, інтернет-форумів та обговорень на громадських засіданнях сотні місцевих жителів розповіли свої ідеї щодо побудови сталого та креативного мистецтва у місті. Теми, що виникли під час розмов стали основою Стратегії, визначаючи її напрямки та стратегічні цілі.

Зацікавленість громадськості стала надихаючим процесом. Мельбурнці вітали можливість обговорити майбутній напрямок мистецтва у своєму місті. До розмови було залучено тисячу осіб і отримано 1200 індивідуальних відгуків. На завершальному етапі процесу взаємодії, пройшов одноденний воркшоп для 35 зацікавлених сторін. Під час заходу були обговорені та деталізовані основні теми, які виникли в процесі консультацій.

Загалом, усі цілі та зобов'язання Стратегії мистецтва враховували напрацювання процесу громадської участі.

 

(Схему перекладу)

Стратегія соціального розвитку (Річмонд, США)

Стратегія соціального розвитку Річмонда на 2013 – 2022 роки визначає бачення щодо вирішення існуючих соціальних проблем та розвитку спроможності реагувати на нові потреби населення.

Підготовка Стратегії спиралася на широкомасштабні консультації з мешканцями, громадськими партнерами та іншими ключовими зацікавленими сторонами. Початковий етап консультацій відбувся у 2009 - 2011 роках. Подальші консультації відбулися з січня по березень 2013 року, коли були висловлені зауваження щодо проекту Стратегії. Під час консультування з мешканцями були використані різноманітні підходи щодо залучення громади, включаючи зустрічі та отримання письмових подань міськими дорадчими комітетами та громадськими організаціями, розповсюдження друкованих та онлайн-опитувань, проведення публічних зборів та Інтернет-форуму «Давайте поговоримо про Річмонд», а також координація навчальних команд з іммігрантами та іншими мешканцями. Окрім громадських консультацій, місцеві жителі були ознайомлені з підготовкою Стратегії завдяки інформації з інших джерел (наприклад, демографічні дані, аналіз кращих практик).

Загалом, процес підготовки та подальшого впровадження Стратегії соціального розвитку включав чотири етапи:

I етап. Початкове залучення громади (листопад 2009 року - грудень 2010 року)

- підтвердження принципів, цілей та загальних підходів до підготовки Стратегії соціального розвитку радою;

- підтвердження комітету зв'язку / ради персоналу для забезпечення радою контролю над Стратегією.

- фасилітація програми консультування усіх зацікавлених сторін (в тому числі: презентації та обговорення з 12 групами зацікавлених сторін; розповсюдження анкет; хостинг громадського форуму; хостинг компоненту Стратегії соціального розвитку на міському форумі «Давайте поговоримо про Річмонд»; співпраця з мережею громадських об’єднань Річмонда).

 

II етап. Аналіз та розробка стратегії підготовки (січень 2011 року - листопад 2012 року)

- дослідження та підготовка звіту «найкращих практик» Стратегій соціального розвитку студента-магістра UBC;

- консультанти HB Lanarc надавали роз’яснення в підготовці Стратегії щодо: підготовки звіту; фасилітації зацікавлених сторін під час воркшопів; фісилітації воркшопу Міського консультативного комітету; підготовки попереднього проекту Стратегії соціального розвитку;

- підготовка розділів Офіційного громадського плану (ОСР), які підтримують Стратегію;

- за допомогою Diversity Clues Consulting Inc., підготовка остаточного проекту Стратегії;

- надання проекту Стратегії раді.

 

III етап. Консультації, перегляд та прийняття стратегії (січень 2013 року - серпень 2013 року)

- розповсюдження проекту Стратегії для збору публічних коментарів/ пропозицій;

- підведення підсумків, оцінка публічних коментарів та перегляд Стратегії;

- подача проекту Стратегії до ради для прийняття.

 

IV етап. Впровадження, моніторинг і звітування щодо Стратегії (з вересня 2013 року)

- підготовка програм роботи Стратегії для розгляду та прийняття радою;

- впровадження робочих програм;

- моніторинг та звітність щодо Стратегії;

- відновлення Стратегії

 

Через консультації щодо Стратегії члени громади висловили свої пропозиції та коментарі щодо соціального розвитку міста.

Серед кількісних показників залучення громадськості до розробки Стратегії:

-  проведено консультації з 12 міськими дорадчими комітетами та громадськими організаціями та їхніми вказівками;

- з міських консультативних комітетів надійшло 8 письмових подань;

- 55 жителів взяли участь у чотирьох навчальних колах;

- отримано 278 відповідей на опитування (Примітка. Друковане опитування було перекладено на китайську мову, щоб запропонувати альтернативи мандаринським і кантонським мовам);

- більше1 000 унікальних користувачів відвідали Інтернет-форум «Давайте поговоримо про Річмонд»;

- понад 270 індивідуальних відповідей було отримано на форумі «Давайте поговоримо про Річмонд» (обговорення соціальних питань);

- 139 політик та інші документи міста були завантажені через сайт «Давайте поговоримо про Річмонд»;

- створено 4 цільові навчальні групи для залучення членів громади, які, зазвичай, не відвідують традиційні консультації.

 

Стратегія залучення молоді (Торонто, Канада)

Стратегія залучення молоді - це план, що має на меті залучення молоді у сфері містобудівних питань.  Зокрема, для  розуміння, які теми найбільш важливі, коли і як залучати молодь до містобудівних бесід та як покращити знання молоді до міського будівництва та підвищити рівень їх залученості у питаннях містобудування.

Молодь у віці 18-30 років є важливим сегментом населення Торонто. У деяких районах міста вони є найбільш швидкозростаючою демографічною групою і, часто, є чинниками зростання економіки та зайнятості.

Проте голоси молоді часто відсутні в процесах планування Торонто, де домовласники старше 55 років, як правило, «домінують» в розмові. Стратегія залучення молоді спрямована на залучення більших голосів молоді до розмов міського планування: розуміння того, як і коли залучати молодь до питань містобудування,  а також створення рамок, які мобілізують покоління, щоб взяти на себе відповідальність та стати активними у питаннях планування.

В основі створення Стратегії була молодіжна дослідницька група з десяти жителів у віці 18 - 29 років. Впродовж інтенсивного дослідницького періоду, що тривав п'ять тижнів, команда провела заходи з більш ніж 400 однолітками у понад 15 районах Торонто. Під час консультацій вони використовували різноманітні методи: опитування, pop-up town halls (програма/ мобільний додаток, який забезпечує легкий доступ до ключових комунальних послуг у різних кварталах міста)  та воркшопи, в результаті чого напрацювали понад 150 сторінок документації. Ці дослідження стали основою Стратегії, яку розробляли спільно з YRT, командою консультантів та командою муніципалітету.

Основне завдання Стратегії залучення молоді - зробити Торонто найпривабливішим містом у Північній Америці з питань міського планування. Бачення Стратегії – «Майбутнє Торонто, де мобілізується нове покоління молоді для залучення до міського будівництва». Для реалізації цього бачення Стратегія включає 9 керівних принципів, 4 зони фокусування та 20 заходів. Ці чотири зони фокусування відображають пріоритети, визначені групою досліджень молоді за допомогою своїх досліджень та семінарів з міською та консультативною групами.

1 сфера - Школи та освіта

Залучення молоді, яка навчається у школі,  допомогла розвинути усвідомлення та зацікавленість в міському плануванні. Формальна освіта відбувалася також за межами класу, у тому числі за допомогою програм розвитку навичок, воркшопів та літніх таборів. Це допомогло підвищити молодіжний потенціал у тих сферах, якими молодь вже цікавиться. Також це спосіб «пов'язати» існуючі інтереси молоді з міським плануванням. Включає наступні дії:

- розробка "планів у класах "(PiCs) - освітньої програми для підвищення обізнаності щодо питань та концепцій планування серед молоді;

- розробка системи визнання або акредитації для шкіл, які беруть участь у програмах PiC;

- партнерство з організаціями з розвитку навичок для підвищення молодіжного потенціалу, займаючись питаннями планування

 

2 сфера - Просування, залучення та спілкування

 

Більшість процесів взаємодії включали три етапи: просування проекту або взаємодія (наприклад, мерія або опитування), взаємодія з громадськістю (наприклад, на зустрічах), а також звіт в результаті отриманих відгуків (консультант або командна доповідь).

РОЗРОБКА:

- реклама та кампанія  використання каналів у соціальних мережах;

- розробка Відділу планування міст серії YouTube / podcast (серія цифрових аудіо- та відеофайлів , які можна завантажити і слухати);

- сприяння у залученні нових просторів, таких як кофе-магазини, притулки та бібліотеки;

- партнерство з місцевими засобами масової інформації для просування діяльності.

ВЗАЄМОДІЯ:

- забезпечення віддаленого доступу для участі у зустрічах;

- залучення митців до процесів взаємодії;

- для охоплення молодіжної аудиторії – вихід за межі традиційних методів взаємодії. «Зробіть це веселим, креативним та соціальним»;

- проведення зустрічей чи занять у місцях, де вже є молодь;

- вимога включити молодіжне представництво до консультативних груп або комітетів;

- впровадження програми «Офісних годин» у бібліотеках для більшої доступності;

- поширення планів у публічних місцях

ЗВІТ

- використання привабливих медіа, таких як відеоролик, інфографічні матеріали або інтерактивні електронні книги, для повідомлення про результати процесу планування з молоддю;

- детальніше інформування про те, які відгуки учасників вплинули на результат.

 

3 сфера – «Молоді хаби (центри)»

 

Багато молоді вважають за краще спілкуватися та навчатися один у одного в місцях - як фізичних, так і цифрових -, які запускаються спеціально для них. Ці центри - це місця, де молодь може зв'язатися зі своїми однолітками, розвивати нові інтереси та займатися місцевими проблемами у своїх громадах.

- співпраця з іншими підрозділами для підтримки молодіжних центрів та молодіжних залів;

- співпраця з іншими відділами, щоб підтримувати поточну перебудову

 

4 сфера – Посли «до 30»

Представництво є важливим питанням для молоді: вони частіше беруть участь у процесі, якщо бачать іншу молодь на позиціях впливу (наприклад, на передній частині кімнати або ведуть процес), оскільки це ознака того, що їх перспектива цінується і буде почута.

- забезпечення рівноправного представництва молоді для кожного району планування;

- створення Стажування фахівця із залучення молоді "30 + U" для сприяння реалізації Стратегії ;

- потреба посла "30 + U" від майбутніх команд консультантів.


© Громадянська мережа "Опора"
представництво в Вінницькій області
2006-2014
Використання матеріалів із сайту Громадянської мережі ОПОРІ дозволене за умови наявності посилання (у випадку інтернет-видання - гіперпосилання) на opora.vn.ua